Забудова львівських парків триває: приватні садибки постають на «Знесінні», поруч із «Зеленим оком», на черзі вже і Стрийський парк.
Скоробагатьки прагнуть запхати свою «халупку» поближче до центру. Й обов’язково в паркову зону. Так з’явилися вілли поблизу заповідного «Зеленого ока». Намагаються стесати гору під парком «Знесіння». Помалу обживають й культовий Стрийський парк.
На сленгу паркознавців Стрийський парк умовно поділяють на дві частини – верхню (навколо кінотеатру «Львів») та нижню (біля ставка з лебедями). І одна, і друга є унікальними.
«Нижній» парк проектували прогулянково-ландшафтним, а «верхній» – для проведення різноманітних виставок. Перший наразі вдавалося відстояти від «облагородження» забудовниками. Хоча навіть там за «озером з лебедями» височіє триповерхова «халупка» ресторану. Може бути й готель. За це львів’яни повинні «подякувати» ексмерові Л. Буняку та його невтомній команді.
Річ у тім, що зводити щось «нове» в парку не можна. В. Лясковська розповіла, що «провести» подібне рішення можна лише під грифом «відбудови» колишніх закладів. Тож кілька років тому знайшлися підприємці, готові «інвестувати» в парк, повернувши до життя колишню закусочну «Зелений гай», котру непитущі городяни називали влучніше – «Зелений змій». Пан Буняк пояснював небайдужим, що «львів’яни мають право перекусити». Щоправда, колись кнайпа була дерев’яною й одноповерховою. Про справжню ж «дозволову» мотивацію «буняківців» можна тільки здогадуватися...
І хоча Буняка «пішли», усі дозволи залишилися чинними. За словами В. Лясковської, представлений комісії проект не збігається зі збудованим, «не відповідаючи виданим дозволам, адже в проекті представили споруду, яка вписувалася в парк». До того ж майбутні ресторатори пообіцяли відновити громадські туалети, оранжерею та докластися до благоустрою сусідньої території. Власне тому свого часу депутати й дали дозвіл. «Коли ж справа дійшла до реалізації, проект виявився спотвореним і… триповерховим, – каже пані Віра, – а про допомогу парку жодної інформації немає». Тому й ініціювали призупинення цього будівництва. Чим усе завершиться, невідомо.
Подібна історія трапилась і з офісом одного з банків, який розташовано у «верхньому» парку. Якби він височів в іншому районі міста, жодних питань не виникало б. За словами п. Лясковської, «об’єкт погоджували в екологічній комісії міськради як офісне приміщення, за умов збереження архітектури павільйонного характеру», подібної до колишніх австрійських і польських виставок. Адже в імперські часи споруди, створені для виставки, мали садово-парковий характер і не порушували ландшафту, «при погодженні об’єкту це було включено до умов». На місці ж депутати побачили «інше». Щоправда, далі цього справа не пішла. А необхідні дозволи банкіри мали. Тож тодішня львівська влада дала дозвіл навіть на вирубку дерев. Натомість не виникло особливих проблем із реконструкцією колишнього ресторану «Либідь», адже заклад там був іще за совєтських часів.
Як пояснюють у міській раді, поки що недобудований «Зелений гай» не можна приймати в експлуатацію. Щоправда, зносити його теж не планують. На викуп же цього майна у власників міська влада не має коштів. Згідно з чутками, ресторан уже поміняв господаря. Тож наразі єдиний вихід – довести об’єкт до початкових вимог проекту.
Секретар міської ради В. Квурт, ситуацію необхідно вирішувати комплексно, чітко визначивши, «що ж має бути, а чого у Стрийському парку бути не повинно. та для цього слід затвердити чітку стратегію його розвитку. Наразі, це просто неможливо без участі ландшафтників та істориків, адже міська влада занедбала парк, фінансуючи за залишковим принципом.
На брак фінансової уваги скаржиться й директор ЛКП «Зелений Львів» І. Бабій. «На утримання парку щороку йде до 700 тис. – а це мізер. За відповідними нормативними розрахунками, потрібно разів у 4-5 більше, адже маємо складну систему дренажу та водовідведення, за якою потрібен догляд. Грошей вистачає лише на дотримання мінімальних санітарних норм».
М. Казимир, в.о. начальника Управління екології та благоустрою ЛМР, додав, що парку бракує не лише коштів, але й уваги міліцейських патрулів. Хоч принаймні вдалося «припинити незаконні заїзди машин, ті раніше роз’їжджали, як трасою. За один спільний з міліцією рейд склали близько 20 протоколів».
Зміни на ліпше в «лебединому» парку можуть відбутися незабаром. Уже розроблено окреме положення про Стрийський парк, котре проходить візування в міській раді. За словами п. Казимира, за основу взято положення про уманський парк «Софіївка» й адаптовано їх до львівських умов. Після затвердження співробітники матимуть право на інспектування: виявивши правопорушення на території, зможуть штрафувати за них. Вони носитимуть форму, отримуватимуть вищу зарплату, ніж звиклі комунальники, та соціальні гарантії. Адже досі парк не має навіть власної дирекції, котра могла б боронити його.
Унаслідок побудови котеджів біля озер порушили гідрологічний баланс, кажуть екологи, відтак водойми треба рятувати негайно. Як пояснив директор Львівського міського дитячого екологічного центру І. Антахович, «брутально знищено унікальну екосистему», хоча «Зелене око» є пам’яткою природи і має охоронний статус. Основна ж причина цього – невизначеність меж пам’яток.
«Формально всі знають, що це дуже цінний об’єкт, – каже еколог, – але довести, що саме забудовники спричинили нищення пам’ятки, майже неможливо». Унікальний озерний каскад – верхнє озеро перетікало та підживлювало інші – ще можна відновити шляхом недешевих інженерних робіт. Головне ж – якнайшвидше розпочати подолання наслідків катастрофи. «Проблеми з фахівцями немає – їх удосталь у Політехнічному університеті та Лісотехнічному. Бракує тільки коштів». То ж для початку дослідницьких робіт необхідна пара сотень тис. грн. Це в кілька разів менше за вартість квартири в новозбудованих котеджах.
Щодо ділянки на Довбуша, 15 тривають судові слухання. Хоч директора парку О. Завадовича не покидає враження, що «проти «Знесіння» застосовують відлагоджену схему, аби потіснити його територію». Як розповів п. Олександр, «досі доводиться воювати за межі парку в судах, хоча вони чіткі та затверджені облрадою, є державний земельний акт».
Як зауважили юристи, триває й слідство у справі двох спроб «врізатися» в межі парку по вулиці Лісній. Зокрема, тишком-нишком стесали півгори заради побудови величезного дерев’яного котеджу. Підстава ж для спорудження – колишній дерев’яний будиночок загальною площею 20 кв. м.
Як запевнив заступник прокурора Личаківського району А. Голомша, слідства не припинено, а справа перебуває на контролі в обласній прокуратурі.
© Новина підготовлена для розміщення
Бізнес-блог-регістраторомТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне
