Естонія готова інвестувати в туристичну галузь Закарпаття

Закарпатську область з робочою поїздкою відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні.

29 жовтня 2008 р. в Ужгороді відбулася офіційна зустріч голови Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші з Надзвичайним і Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні Яаном Хейном. Йшлося насамперед про налагодження партнерських та ділових взаємовідносин між нашим краєм та балтійською країною.

На сьогодні в області працює п’ять україно-естонських підприємств, які інвестували в економіку краю понад півтора мільйона доларів. Це в основному підприємства переробної галузі. В ході зустрічі йшлося про налагодження співпраці і в інших галузях економіки, зокрема туристичній.

Спільною рисою Закарпаття та Естонії Яан Хейн назвав туристичний потенціал.
"Наша країна за кількістю населення трохи більша за ваш край. Окрім традиційних галузей промисловості, останніми роками ми успішно розвиваємо й туристичну галузь. Лише за минулий рік Естонію відвідало більше шести мільйонів туристів. Побувавши на Закарпатті, оглянувши ваші чудові краєвиди, можу констатувати, що і ваша область за рахунок туризму може отримувати значні надходження до бюджету", – констатував Яан Хейн. Посол Естонської Республіки зазначив, що на сьогодні естонські компанії вже мають успішний досвід з будівництва туристичних об’єктів у Західній Україні.

– У зв’язку із проведенням Євро-2012 в Україні з’явиться потреба у розбудові туристичної інфраструктури, тому ми можемо запропонувати власні проекти, які зацікавлять і вашу область, – вважає Яан Хейн.

У свою чергу голова облдержадміністрації О. Гаваші зазначив, що область зацікавлена в естонських інвестиціях. "Ми можемо запропонувати для естонського бізнесу кілька потужних інвестиційних проектів, що стосуються розвитку гірськолижного туризму краю. Також чимало є пропозицій, які стосуються і розбудови готельної інфраструктури Закарпаття", – повідомив керівник краю. Також О. Гаваші запропонував пану послу в майбутньому організувати зустріч ділових кіл Закарпаття та Естонії, зацікавлених у налагодженні співпраці в туристичній галузі.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Іспанський ресторан пропонує антикризове меню за один євро

Якби ж то наші українські кулінари були не дурніші за іспанських!

У ресторані Darіo міста Гійон на півночі Іспанії можна пообідати всього за 1 євро. "Ми не заробляємо гроші, але й не втрачаємо їх", - пояснює політику закладу в умовах кризи менеджер Емілія Хіменез.

За 1 євро відвідувачам пропонують: суп з морепродуктів, ребра з рисом або курку, або анчоуси із салатом, а також хліб, напій і десерт. При чому середня вартість обіднього меню в Іспанії становить близько 10 євро.

Таке рішення ухвалило керівництво закладу, щоб утриматися "на плаву" в умовах фінансової кризи.

Нововведення виявилося ефективним: у той час як по всій Європі з фешенебельних ресторанів люди пересідають за столики фастфудів, в іспанському Darіo, розрахованому на 49 місць, потік клієнтів тільки збільшився.

Нагадаємо, у патентне бюро Росії подана заявка на марку горілки Антикризова, котра буде продаватися за низькою ціною через прогнозоване зниження попиту на дорогу горілку.

До речі, міжрегіональний туризм з цього дива мав би зиск. І ось у чому. Кожний новий відвідувач + 1 евро... Тобто, харчаєшш 10 туристів, маєш на куліш козацький та узвар 10 евро, а якщо 15 то вже в півтори рази більше.... Годі займатися придорожнім здирництвом, пані і пані з дорожніх каХве українських. Ціни БАНДИТСЬКІ... Починайте працювати над імеджем України, горе-здирники наші! Куліш та узвар мають куштувати найскоромніші і найнезаможніші українськи туристи!

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Козацький куліш по меджибізькому, від Олеся Коваля

На стандартну пачку пшона потрібно: бекон -0.5 кг, морква-1кг, цибуля ріпчаста -0.7 кг., сіль спеції за смаком, пачка смальцю, головка саредніх розмірів часнику.

пшоно заливаємо водою в глибокому посуді, щоб можна було перемішувати, залишаємо на деякий час, щоб зійшла гіркість.

моркву, цибулю очищуємо від шкірки та бруду , нарізаємо кубиками1*1см.

бекон ріжемо на кубики1,5*1,5 см і смажимо до утворення шкварок, добавлямо моркву з цибулею, теж смажемо до румяного кольору....Суміш зажарки після приготування відціджуємо від жиру, кількість якого повинна бути не менша 250 гр...., якшо менше добавляємо смалець.

Жир виливаємо до 8-літрового казана і доводимо до кіпіння.

Відціджуєм і промиваем пшоно, даємо зтекти воді...і висипаємо в киплячий жир.

Просмажумо пшоно в жирові до зміни кольору , обережно вливаємо 3 літри горячої води, додаємо зажарку , спеції , подрібнений часник.

Варимо на середньому вогні , час від часу перемішуючи, солимо.

Коли пшоно розбухне і вбере в себе рідину, знімаємо з вогню і на хвилин 10-20 замотуємо у кожух.

Подавати на стіл приперченим з зеленю і чаркою "Хортиці".

Смачного!


© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Закарпаття: Вимираюче село Лумшори перетворюється в райський куточок

У Лумшорах процвітає зелений туризм | За 52 км від обласного центру та за 30 від райцентру Перечин в обіймах гір розміщено село Лумшори. У 100 хатах проживає близько сотні людей.

Це – пенсіонери. Молоді тут майже нема – повиїжджали до Ужгорода чи в інші міста краю. Востаннє у селі гуляли весілля вісім років тому. Майже два роки тому немовля народила мати-одиначка. Торік відспівували востаннє покійника. На село – один школяр. Він ходить до сусіднього населеного пункту Турички. У Лумшорах школи нема. Кілька разів на день з обласного центру до села курсують маршрутні таксі.

Місцевих людей тут мало, багато туристів. У селі інтенсивно розвивається туристично-рекреаційна галузь, будуються садиби, колиби, створюється сфера послуг для туристів, проведення лікувально-оздоровчих процедур. За селом є водопади «Соловей» та «Партизан». Під полониною - Комсомольське озеро, яке за часів Союзу було одним з елементів туризму.

У Лумшорах з 1600 р/ працює найдавніший курорт Закарпаття на базі сірководневого мінерального джерела. Тут були встановлені дерев’яні ванни. До цього часу в селі зберігається старовинний чан, у якому підігрівають воду. Два підприємці – Михайло Ворожильник та Володимир Опіярі - встановили чани. Година купання коштує 300 грн. Біля чанів черга.

- Ванни добре підходять для лікування опорно-рухового апарату та нервової системи, - ділиться 58-літній киянин Сергій Іванович. – Раніше не міг розігнути спину, а після четвертої процедури піднявся на гору-полонину Руну на 1479 метрів над рівнем моря.

- Село здавна є туристичним. Профспілкові турбази були переповнені. Після розпаду Союзу Лумшори стали вимирати. З потоків туристів та відпочивальників приїжджали одиниці, - розповідає Василь Гапак, 82 роки. Серед чоловіків Лумшор є найстаршим. Проживає з родиною у будинку під №1 на початку села. Дружина Ганна має 77 років. – Від нас була дорога на полонину. Нею можна було поїхати туди на машині. Тепер усе заросло хащею. На Руну люди дістаються через Липовець.

Дід Василь каже, що пофриштикує і за п’ять хвилин вийде до нас. За кілька хвилин повертається переодягненим у сорочку та каземелку, взутий у гумові шльопки. Пропонує місце для розмови у саду біля вуликів. Скаржиться, що навесні 8 сімей бджіл загинуло. Залишилося 10.

- Якщо пес загавкать, півень запіє, курка закудкудахче, теля забринить, то село живе, - відповідає дід Василь на моє запитання про стан населеного пункту.

На прохання пригадує, яким пам’ятає село. Хвилин 40 розповідає про курорт:
- На основі тої води сірководневої було купало. Люди приїжджали здалеку лікувати ревматизм, радикуліт. Одну пані привезли на возі, а після кількох процедур пішла своїми ногами. За часів Австро-Угорщини та Чехословаччини той чан належав лісовому господарству. Одна жінка клала вогонь, нагрівала воду. Купання коштувало недорого, такі гроші, як тепер п’ять гривень. Коли прийшли чехи, то побудували двоповерховий красивий дерев’яний корпус.

Ванни були чугунні. В одному кінці жив лісник, а в другому була котельня, де гріли воду. По трубах ішла гаряча і холодна вода, уже було окультурено. У 39-му мадяри щось добудували, ліс укорчовали, звели нижню дорогу. Під час війни у тому будинку жили і мадяри, і німці, і всякі. У село заїхали німці на двох машинах, переночували, а наступного дня поїхали.

- Коли я йшов у 3-й клас, нас було 54, - веде далі дід. - Учитель построїв нас перед школою, перехрестив і всі помолилися «Царю небесний», а потім всі заспівали державний гімн підкарпатських русинів, який написав Олександр Духнович. А тепер до школи ходить одна дитина до Туричок.

Чоловік з жалем розповідає, що його школи нема – дерево з’їв грибок і вона завалилася. Пригадує, що у 70-х директора їхньої школи нагородили орденом Леніна.
Під час Першої світови війни з сільської дерев’яної церкви забрали дзвін на розплавку і зробили з нього снаряди. Упродовж кількох десятиліть лумшорці ходили до церкви у сусідні села. Кілька років тому селяни побудували на пожертви дерев’яну греко-католицьку церкву. Отець Володимир править у ній Службу Божу раз на місяць. Священик проживає в Ужгороді, має ще кілька приходів.

Тут добре родить капуста, картопля, квасоля. Цьогоріч рясно вродили сливи, яблука. Врожай гниє на землі. Василь Гапак каже, що врожай нема куди збувати, а самогонку лумшорці не женуть з фруктів, бо для цього треба відповідний посуд великої ємкості та самогонну апаратуру. Все це коштує чималих грошей. У селі є магазин, де продають необхідне, у тому числі і спиртні напої.

У довколишніх лісах багато грибів. Місцеві жителі збирають, продають їх, дехто за 20 грн. цілий кошар. Ті гроші відразу пропивають. Більш ґаздівні гриби сушать. Трилітрову банку продають відпочивальникам та туристам по 100 грн.
У селі є електрика, 3-4 стаціонарні телефони, мобільний зв’язок тут відсутній. Воду люди беруть із криниць. У деяких господарствах іде з-під берега самопливом. Корів не набереться і двадцяти.

- Туристи приходять і просять молочка. Коли можу, то трохи їм вділю. Купують від мене і мед, - зізнається Василь Гапак. Додає: добре, що підприємці не дають селу вмерти. Туристи шкоди не приносять, але після себе залишають багато сміття.
Підприємець Іван Погоріляк, 46 років, на Лумшори звернув увагу ще 30 років тому.

- Після закінчення школи у 1979 році ми, група випускників, приїхали у Лумшори. Розбили палатки. Упродовж трьох днів відпочивали, милувалися неповторними краєвидами, природою, - пригадує Іван Михайлович. – Відтоді це село припало мені до душі. Після армії приїжджали сюди з друзями декілька разів. З моєї ініціативи Новий 1989 рік у Лумшорах зустрічало п’ять сімей. Нас тут ніхто не зустрічав, ми самі топили дровами, аби не замерзнути. І тоді я загорівся бажанням мати щось своє у цьому куточку.

У місцевого жителя Василя Гапака Погоріляк купив зруба. З 1996 року цей будинок почав використовувати як дачу. На вихідні сім’я приїжджала з дітьми.
- Мене декілька разів обікрали, повиносили навіть телевізори, сателітку, - скаржиться підприємець. - На той час у селі ще жило кілька молодих хуліганів. Побачив, що за будинком треба вести нагляд. Взяв на роботу місцевого хлопця. Він розповідав, що у село приїжджають туристи і просяться переночувати. Я дав згоду – нехай ночують. З цього і розпочався зелений туризм у Лумшорах. Люди почали розказувати про село іншим, реклама пішла. Ми побудували баню, через рік басейн. Назвали «Мисливська садиба». У 2000 році побудували колибу, яка через 4 роки згоріла. За кілька місяців її добудуємо.

На початку століття підприємці почали купувати у селі хати і будувати садиби, розвивати зелений туризм. Нині з десяток підприємців здають будинки для туристів. Ціни різні. За добу проживання власники беруть 450-500 грн. Місцеві жителі туристів не приймають. Лумшоринець Василь з цигаркою в зубах каже, що для того треба створити умови.

У селі є лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» та база відпочинку «Лумшори».
- Ці дві турбази є великим гальмом. Ніхто в них не інвестує гроші, не робить їх сучасними. Вони перебувають у такому стані, якими були ще 20 років тому, - зазначає Погоріляк.

У «Мисливській садибі» відпочивають дві сім’ї з Харкова – 4 дорослих та 3 дітей.

- У цьому райському куточку відпочивали наші знайомі. Порадили і нам, - говорить російською чоловік років 45 в окулярах. Нарізає капусту для салату. На столі сковорідка з м’ясною стравою. – Тут краще, як в Криму – річка, водопади, телефони не працюють. Клас! Ніхто не дістає, на нерви не діє. Вчора зловили 8 штук форелі. Супер! Сьогодні від’їжджаємо. Відпочивали шість днів. Доба коштує 500 грн. Разом 3000 грн. Плюс витрати на продукти, проїзд. Недешево, але ми задоволені. Якщо буде можливість, то наступного року теж сюди приїдемо відпочивати.
Село Лумшори належить до Туричківської сільради. Поспілкуватися з представниками органів місцевого самоврядування не вдалося. Упродовж двох тижнів їхні телефони не відповідають.

Подейкують, що сільський голова має конфлікт з районним керівництвом через незаконні земельні наділи. Одна сотка землі у Лумшорах коштує від трьох до п’яти тисяч доларів.

За селом, ліворуч, - пеньки від нещодавно зрубаних молодих буків. Це землі Перечинського держлісгоспу. Місцеві жителі кажуть, що ці ділянки готують для продажу під будівництво для «великих панів».

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Вітання Президента України організаторам, учасникам і гостям IV з'їзду Національної спілки краєзнавців України

Дорогі друзі!

Сердечновітаю вас із відкриттям IV з'їзду Національної спілки краєзнавців України. Низький уклін усім, хто присвятив своє життя вивченню витоків і першоджерел багатовікової історії нашого народу.

Високо ціную ваш вагомий внесок у відродження традицій та історичної пам'яті нації, розбудову української духовності, виховання у підростаючого покоління любові до рідної землі.

Українське краєзнавство пережило трагічні сторінки, зазнало кривавих репресій тоталітарної радянської системи. Ми маємо свято берегти пам'ять про видатних діячів, чиї імена замовчувалися впродовж тривалого часу М.Яворського, О.Янати, В.Гериновича, С.Рудницького та багатьох інших подвижників.

Сьогодні краєзнавчий рух шириться і набирає сили, до нього залучаються сотні нових ентузіастів. Щиро вдячний вам за активну науково-дослідницьку діяльність, за натхненну працю і патріотизм.

Бажаю всім учасникам і гостям поважного зібрання плідної роботи. Зичу міцного здоров'я, щастя, нових успіхів та здобутків у вашій шляхетній справі.

Віктор ЮЩЕНКО

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Установчі збори Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців

20 жовтня 2008 р. у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулися установчі збори Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Директор краєзнавчого музею Степан Костюк відзначив:

“28 жовтня у Києві відбудуться звітно-виборні збори Всеукраїнської спілки краєзнавців. У Тернополі Спілка краєзнавців раніше була зареєстрована як міська організація, відповідно, нам необхідно провести установчу конференцію Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців”.

Перед початком установчих зборів С. Костюк зачитав привітання від голови Всеукраїнської спілки краєзнавців, Героя України Петра Тронька, в якому він відзначив вагомий внесок тернопільських краєзнавців у розвиток всеукраїнського краєзнавства, зокрема високо оцінив 3-томне видання “Тернопільського енциклопедичного словника”.

Делеґати установчих зборів, хвилиною мовчання вшанували пам’ять про таких знаних тернопільських краєзнавців, як Ігор Ґерета, Венедикт Лавренюк, Петро Медведик, Роман Матейко та ін.

Виступаючі – заслужені працівники культури України Геннадій Яворський, Богдан Хаварівський та Ігор Дуда, заслужений діяч мистецтв України Богдан Мельничук, – висловили низку думок щодо подальшого розвитку краєзнавства на Тернопільщині.
Делегати обрали головою Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців Степана Костюка, заступником – наукового редактора “Тернопільського енциклопедичного словника” – Віктора Уніята, а також делегатів на Всеукраїнських з’їзд спілки краєзнавців: Геннадія Яворського, Богдана Мельничука, Богдана Хаварівського, Віктора Уніята та Степана Костюка.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року

Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року - Станом на 27 березня 2007 р.




КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 10 червня 2002 р. N 789
Київ
Про затвердження Програми розвитку
краєзнавства на період до 2010 року

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 23 січня
2001 р. N 35 ( 35/2001 ) "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого
руху в Україні" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Програму розвитку краєзнавства на період до
2010 року (далі - Програма), що додається.
2. Установити, що виконання визначених Програмою заходів
здійснюється в межах видатків Державного бюджету України,
передбачених Міністерству освіти і науки, Міністерству культури і
мистецтв, іншим центральним органам виконавчої влади та
Національній академії наук у відповідних бюджетних програмах.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
затвердити регіональні програми розвитку краєзнавства, залучивши
кошти відповідних бюджетів до їх фінансування, сприяти діяльності
місцевих осередків Всеукраїнської спілки краєзнавців, краєзнавчих
музеїв, історико-культурних заповідників.
4. Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів,
Національній академії наук внести пропозиції про видання
енциклопедичного багатотомного зібрання "Історія міст і сіл
України" у новій редакції.
5. Покласти координацію краєзнавчої роботи на Національну
академію наук.
6. Національній академії наук разом із заінтересованими
центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями
утворити міжвідомчу координаційну раду з питань краєзнавства та у
двомісячний термін подати Кабінетові Міністрів України пропозиції
щодо положення про зазначену раду та її склад.
7. Міністерству культури і мистецтв, Міністерству юстиції
України розглянути в установленому порядку питання щодо віднесення
Всеукраїнської спілки краєзнавців до числа творчих спілок.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 червня 2002 р. N 789
ПРОГРАМА
розвитку краєзнавства на період до 2010 року

I. Загальні положення
На сучасному етапі духовного відродження незалежної України
невід'ємною складовою громадського руху та наукових досліджень є
історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності,
історичної пам'яті, формування у громадян і передусім у молоді
любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до
людини, відповідальності за збереження історико-культурного
надбання.
Краєзнавство як самодіяльний громадський рух українських
учених-краєзнавців виникло в кінці XIX - на початку XX століття. У
20-х роках XX століття українське краєзнавство починає розвиватися
як наука. Цьому сприяє утворення при історичній секції
Всеукраїнської Академії наук Українського комітету краєзнавства
декількох краєзнавчих комісій порайонного дослідження історії
України. Досягнення краєзнавства 20-30-х рр.,
національно-культурні ініціативи кінця 50 - 60-х років створили
передумови для відновлення в 1990 році діяльності Всеукраїнської
спілки краєзнавців.
Останнім часом спостерігається активізація краєзнавчої
роботи - з'явилися видання з різних проблем регіонального
краєзнавства, посилено увагу до цих проблем з боку музеїв, окремих
дослідників, академічних інститутів, проведено кілька
загальноукраїнських конференцій з історичного краєзнавства та ряд
регіональних конференцій тощо. Інститут історії України, Інститут
археології, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та
етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук ведуть
велику науково-дослідницьку роботу в галузі краєзнавства. Велике
значення для подальшого розвитку краєзнавства мав досвід
видання багатотомного зібрання (26 томів) "Історія міст і сіл
України", яке започаткувало новий напрямок вітчизняної
історіографії.
МОН та Академією педагогічних наук проводиться робота з
розроблення основ науково-методичного забезпечення викладання
краєзнавства у вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх
навчальних закладах. На природничому, історичному, філологічному,
музично-педагогічному факультетах педагогічних університетів
ведеться підготовка педагогічних фахівців з набуттям одночасно
спеціальності вчителя-предметника та педагога-організатора
позакласної роботи за туристсько-краєзнавчими напрямами.
Водночас краєзнавство залишається недостатньо розвинутою
галуззю науки, про що свідчить відсутність загальнотеоретичних
розробок у цій сфері, а також узагальнюючих праць з окремих
напрямів краєзнавства. Не відповідає сучасним вимогам інформаційне
забезпечення. Не налагоджено належної координації діяльності
осередків Всеукраїнської спілки краєзнавців, залучених до
краєзнавчої роботи установ, окремих дослідників.
З метою сприяння розвиткові краєзнавчого руху необхідно
забезпечити видання грунтовних дослідницьких робіт з історії
українського краєзнавства, розроблення термінології у цій сфері,
визначення історико-культурних регіонів України, складання
бібліографії краєзнавства тощо.
II. Мета та завдання Програми
Програма визначає шляхи поліпшення краєзнавчої роботи,
координації діяльності всіх організацій, установ і закладів,
залучених до цієї роботи.
Метою Програми є активізація наукової діяльності, спрямованої
на забезпечення розвитку краєзнавства, популяризація краєзнавчих
досліджень, залучення широких кіл громадськості до національної
культурної спадщини.
Завданнями Програми є:
удосконалення науково-методичної бази краєзнавства, посилення
наукової обгрунтованості, забезпечення неупередженості краєзнавчої
літератури;
сприяння формуванню у громадян усвідомлення своєї
відповідальності за збереження і примноження духовних скарбів;
перевидання багатотомної енциклопедії "Історія міст і сіл
України", енциклопедичного довідника "Історичні міста України",
інших довідників, путівників у цій сфері.
Виконання Програми передбачає здійснення
науково-організаційних заходів, а також заходів у сфері видавничої
діяльності.
III. Заходи
щодо виконання Програми розвитку
краєзнавства на період до 2010 року

--------------------------------------------------------------------------
| Відповідальні | Термін | Фінансування
| виконавці | виконання | заходів за
| | (початок, | рахунок коштів
| |закінчення),| державного
| | роки | бюджету
| | | (орієнтовно)
| | |-------------------
| | |Усього за|Науково-
| | |програмою|дослідні
| | | (тис. | роботи
| | |гривень) |
--------------------------------------------------------------------------
Науково-організаційні заходи.

1. Розробити програми з МОН 2003-2005
курсу "Краєзнавство" та Національна
запровадити курс академія наук
"Краєзнавство" у вищих Всеукраїнська
навчальних закладах спілка
гуманітарного профілю, краєзнавців
загальноосвітніх (за згодою)
навчальних закладах

2. Вивчити питання про МОН -"-
відкриття кафедр
краєзнавства у вищих
навчальних закладах
гуманітарного профілю

3. Розглянути питання Вища 2002-2003
про запровадження атестаційна
спеціальності комісія при
"Регіональна історія" Кабінеті
при присудженні Міністрів
наукових ступенів України

4. Розглянути питання МОН 2003-2005
про створення наукових Національна
підрозділів регіональних академія наук
досліджень з Академія
краєзнавства при педагогічних
історичних факультетах наук
вищих навчальних
закладів

5. Запровадити курс МОН 2003-2010
"Краєзнавство" при Рада міністрів
перепідготовці вчителів Автономної
на базі інститутів Республіки
післядипломної Крим, обласні,
педагогічної освіти Київська та
системи МОН Севастопольська
міські держ-
адміністрації

6. Забезпечити підвищення Мінкультури 2003-2010
кваліфікації працівників Рада міністрів
закладів культури з курсу Автономної
"Краєзнавство" в системі Республіки
підвищення кваліфікації Крим, обласні,
працівників культури і Київська та
мистецтв Севастопольська
міські держ-
адміністрації

7. Включити питання з МОН -"-
краєзнавчої тематики до Всеукраїнська
завдань I-III етапів спілка
всеукраїнських олімпіад з краєзнавців
історії, географії, (за згодою)
Всеукраїнського
конкурсу-захисту
науково-дослідних робіт
учнів - членів Малої
академії наук

8. Проводити регіональні Рада міністрів -"-
студентські та учнівські Автономної
олімпіади за краєзнавчою Республіки
тематикою Крим, обласні,
Київська та
Севастопольська
міські держ-
адміністрації
Регіональні
осередки
Всеукраїнської
спілки
краєзнавців
(за згодою)

9. Вивчити питання про Національна 2003-2007
утворення академія наук
загальнонаціонального
банку даних про історію
населених пунктів України

10. Включити до планів Держкомархів 2003-2010 80 щороку 80 щороку
науково-дослідної роботи
створення каталогів з
історії міст і сіл
України, пам'яток,
музеєзнавства

11. Вирішити питання щодо Національна 2003-2005
створення наукових академія наук
підрозділів для МОН
науково-методичного Рада міністрів
керівництва і редагування Автономної
"Історії міст і сіл Республіки
України" Крим, обласні,
Київська та
Севастопольська
міські держ-
адміністрації

12. Розробити науково- Мінкультури -"-
обгрунтовану програму МОН
розвитку та діяльності Національна
громадських музеїв академія наук

13. Провести Державна 2003-2004
маркетингово-аналітичні туристична
дослідження адміністрація
туристично-екскурсійних Рада міністрів
маршрутів та попиту на Автономної
відвідування пам'яток Республіки
Крим, обласні,
Київська та
Севастопольська
міські держ-
адміністрації
Всеукраїнська
спілка
краєзнавців
(за згодою)
Акціонерне
товариство
"Укрпрофтур"
(за згодою)

14. Запровадити теле- та Держкомінформ 2003-2010
радіопрограми з Національна
краєзнавства академія наук
Всеукраїнська
спілка
краєзнавців
(за згодою)

15. Включити до Держкомзв'язку 2003-2010
перспективного Всеукраїнська
тематичного плану випуску спілка
знаків поштової оплати краєзнавців
виготовлення поштових (за згодою)
марок або художніх
маркованих конвертів за
замовленням
Всеукраїнської спілки
краєзнавців

16. Заснувати премію ім. Національна 2004
Д. Яворницького за академія наук
особливий внесок у Всеукраїнська
розвиток краєзнавства спілка
краєзнавців
(за згодою)

17. Розглянути питання Рада міністрів 2003-2010
про заснування Автономної
регіональних іменних Республіки
премій за вагомий внесок Крим, обласні,
у дослідження рідного Київська та
краю Севастопольська
міські держ-
адміністрації

18. Вивчити питання про МОН 2003-2004
встановлення дипломів за Всеукраїнська
кращу студентську роботу спілка
в галузі краєзнавства краєзнавців
(за згодою)
Видавнича діяльність

19. Розробити Національна 2005-2010
перспективний план академія наук
підготовки та видання Держкомархів
краєзнавчої літератури Держкомінформ
на період до 2010 року, Всеукраїнська
передбачивши зокрема спілка
видання: краєзнавців
(за згодою)

багатотомної енциклопедії Національна 2003-2004 40 щороку 40 щороку
"Історія міст і сіл академія наук 2005-2010 260 260
України" щороку щороку

багатотомного 2003-2010 60 щороку 60 щороку
Українського
біографічного довідника,
присвяченого видатним
політичним, державним,
церковним діячам, ученим,
майстрам культури і
мистецтв, а також
краєзнавцям

енциклопедичного 2005-2010 25 щороку 25 щороку
довідника "Історичні
міста України"

путівників, буклетів, Рада міністрів -"- 10 щороку 10 щороку
плакатів, листівок, іншої Автономної
друкованої продукції з Республіки
питань краєзнавства Крим, обласні,
Київська та
Севастопольська
міські держ-
адміністрації

20. Підготувати довідник Мінкультури 2003-2006
"Музеї та заповідники МОН
України" (українською, Національна
англійською мовами) академія наук
Держкомінформ

21. Підготувати навчальні МОН -"-
посібники з курсу Академія
"Краєзнавство" для вищих педагогічних
та середніх навчальних наук
закладів Національна
академія наук
Всеукраїнська
спілка
краєзнавців
(за згодою)


© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Основні напрями розвитку туризму в Україні

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Основні напрями розвитку туризму
в Україні до 2010 року

З метою створення належних умов для реалізації державної
політики у галузі туризму п о с т а н о в л я ю:
1. Схвалити Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року (додаються).
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити врахування положень Основних напрямів розвитку туризму в Україні до 2010 року при розробці загальнодержавних програм соціального та економічного розвитку;
розробити проект Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року та внести його на розгляд Верховної Ради України;
виходячи з положень Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) вжити заходів щодо створення підрозділів з питань туризму в місцевих органах виконавчої влади.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 серпня 1999 року N 973/99
СХВАЛЕНО Указом Президента України від 10 серпня 1999 року N 973/99
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ДО 2010 РОКУ
1. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні
Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.
Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.
Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.
Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.
З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення Основних напрямів розвитку туризму в Україні до 2010 року (далі - Основні напрями). Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.
2. Мета та основні завдання розвитку туризму
Метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
впровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку галузі туризму;
визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;
створити, з урахуванням соціально-економічних інтересів держави, ефективну модель інвестиційної політики в галузі туризму;
удосконалити організаційні структури управління галуззю туризму;
забезпечити раціональне використання та відновлення природного та історико-культурного середовища;
прийняти екологічні регламенти та затвердити допустимі норми освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дії та запровадити в практику управління.
3. Стратегія розвитку галузі туризму
Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму як одного із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки.
Основу державної політики в галузі туризму повинні складати такі чинники:
державне стимулювання внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму, в тому числі через удосконалення системи оподаткування;
забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів;
поетапна приватизація туристичних об'єктів з їх інфраструктурою;
будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих туристичних об'єктів;
державне фінансування відновлення пам'яток архітектури, культури, історії України;
залучення коштів підприємницьких структур, суб'єктів туристичної діяльності для розвитку інфраструктури туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналізації, зв'язок, служби сервісу тощо);
організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;
сприяння організації виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб туристів і відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;
залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності у сфері туризму (сільського зеленого туризму);
створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);
державне сприяння просуванню на міжнародний ринок туристичного продукту України через міждержавні угоди та програми;
створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу;
проведення науково-дослідних, проектних і пошукових робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних господарств, використання природного та історико-культурного потенціалу країни, створення геоінформаційної системи "Туризм в Україні" тощо.
Разом з цим необхідно реалізувати низку науково-організаційних програм з метою забезпечення екологічно допустимих масштабів і темпів розвитку рекреаційно-туристичних зон, зокрема:
провести комплексні ландшафтно-екологічні та історико-культурні дослідження території України, встановити диференційовані норми туристичного навантаження на довкілля;
переглянути природо- та пам'яткоохоронні нормативно-правові акти з метою посилення відповідальності за їх порушення;
обгрунтувати на основі норм антропогенного навантаження гранично допустимі межі сумарної місткості об'єктів, розміщених у туристичних центрах.
Першочерговими практичними кроками у контексті реалізації Основних напрямів слід вважати:
розроблення нормативно-правової бази з питань туризму, здійснення за участю Державного комітету України по туризму експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі;
розроблення стандартів на послуги, що надаються туристам і екскурсантам;
проведення сертифікації туристичних послуг;
здійснення паспортизації туристичних підприємств і організацій;
удосконалення порядку ліцензування суб'єктів туристичного підприємництва;
запровадження пільгових умов для стимулювання організації відпочинку й оздоровлення дітей та молоді, насамперед, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально незахищених груп населення;
облаштування туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів, що пролягають через територію України;
налагодження потужної реклами вітчизняного туристичного продукту;
випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, створення спеціалізованих видань туристичного профілю (газет, журналів, законодавчих збірників, методичних рекомендацій, тематичних монографій, навчальних посібників, підручників тощо), постійних радіо- та телепрограм;
забезпечення регулярного проведення в Україні міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів тощо, організацію участі вітчизняних виробників туристичного продукту в аналогічних заходах за межами України з метою залучення в Україну щонайбільшого числа іноземних туристів;
створення сприятливих умов для збільшення туристичних потоків шляхом спрощення, згідно з міжнародною практикою, візових, митних і прикордонних формальностей;
формування мережі туристичних представництв України за кордоном;
створення тематичних програм, у яких всебічно, повно та правдиво висвітлюється вітчизняна історія, життя і діяльність видатних українських політичних і військових діячів, народних героїв, митців;
проведення науково-практичних, методичних конференцій, семінарів та інших заходів для визначення науково обгрунтованих напрямів розвитку туризму;
підготовку кваліфікованих кадрів у сфері туризму.
4. Фінансове забезпечення Основних напрямів
Комплексне управління реалізацією Основних напрямів покладається на Державний комітет України по туризму, який має співпрацювати з цих питань з місцевими органами виконавчої влади, заінтересованими міністерствами і відомствами.
Основними джерелами фінансування Основних напрямів мають стати:
кошти туристичних підприємств і організацій, у тому числі й на умовах пайової участі;
кредитні ресурси;
іноземні інвестиції;
державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток;
інші джерела, не заборонені законодавством України.
5. Очікувані результати

Реалізація Основних напрямів стимулюватиме туристичну діяльність в
Україні, посилить взаємозв'язок туризму з іншими пріоритетними сферами соціального, економічного та культурного розвитку окремих регіонів і всієї країни. А це, у свою чергу, сприятиме зростанню авторитету України на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, створенню потужної туристичної галузі, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

Глава Адміністрації Президента України М.БІЛОБЛОЦЬКИЙ

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Туристичний український “бум-бум-бум”, або чи стане туризм основною галуззю наповнення бюджету?

Чи справді на Україну насувається туристичний бум? Статистичні дані принаймні свідчать, що так. Але ми вже давно звикли не довіряти статистиці.

Бо часто цифри показують одне, а життя – зовсім інше. Після помаранчевої революції Україна запровадила безвізовий режим для громадян Євросоюзу та Швейцарії, що, за офіційними показниками, у 2,5 рази збільшило кількість туристів із цих країн. Але якихось подальших якісних зрушень поки що не відчувається.

У травні 2007 р. зафіксовано рекордну кількість туристів, які відвідали Київ. Пов’язано це було і з перемогою “помаранчевої революції”, основні події, які відбувалися на столичному Майдані, а також з конкурсом “Євробачення”...

На раптовому сплеску уваги іноземців до України не слід заспокоюватися. Не варто дивлячись на ці оптимістичні цифри задовольнятися результатом, краще задатися питанням – а що далі?

Мандрівка Україною – враження не найкращі

Українські експерти в галузі туризму декілька років тому вирішили змоделювати уявного іноземця, котрий раптом зацікавився нашою історією і вирішив здійснити індивідуальний тур історичними місцями України. І відразу зауважили, що цей турист – мабуть, відважна людина.

У нас є все для цивілізованого туризму. Тільки немає цивілізації... оскільки більшість інформації про нашу країну в іноземних ЗМІ мала загалом негативне забарвлення. Тільки останнім часом відношення до нашої держави трохи змінилося на краще.

Першим сюрпризом для туристів з країн ЄС, США, Канади, Японії, що звикли до практичної відсутності кордонів, була необхідність отримання візи для відвідання України. Тільки сам цей факт залишав нашу країну без сотень тисяч додаткових мандрівників і, відповідно, без їх доларів, євро, фунтів тощо. Наразі цієї перепони немає. Але рушаймо далі...

Наш герой відстояв довжелезну чергу на митниці в Борисполі і, нарешті, дістався гостинної української землі. Там його зустрічають таксисти, які люб’язно пропонують свої послуги з перевезення в будь-який район Києва, за тарифами, трохи вищими за європейські.

Потім наш турист дізнається, що у нас обмаль готелів, які реально відповідають європейському рівню, але ціни в деяких з них набагато перевищують рівень послуг, що пропонуються. І перелік нашого “сервісу”, який стосується просування туриста, його харчування, інформаційного забезпечення, суттєво погіршується по мірі просування від столиці.

Добре, залишимо вже іноземців у спокої. Потрібно згадати вже про нашого вітчизняного туриста, у якого останнім часом рівень туристичної активності також почав неухильно зростати. Ми також зустрічаємося з усіма негараздами, до яких насправді звикти неможливо. Опитування з цього приводу серед наших туристів показало, що 80 % з них наявним сервісом незадоволені. То що тоді казати про іноземців і взагалі про якісь перспективи...

Крім того, сплативши достатньо великі гроші за неіснуючий комфорт, будь-який турист побачить, що більшість запропонованих для огляду туристичних об’єктів знаходяться у досить занедбаному стані. Ми знаємо, що на ремонт та реконструкцію музеїв, історико-культурних заповідників з бюджету виділяються копійки. Але як пояснити це людині, котра здолала тисячі кілометрів, щоб на власні очі побачити зовсім не те, що йому яскраво змальовувала рекламна брошура? Тож і не дивно, що більшість іноземних туристів, які приїздили раніше з Заходу в Україну, були або бізнесменами, або їхали в гості до своїх родичів та знайомих.

Основні проблеми нашого туристичного бізнесу

Завдяки вже наявному туристично-рекреаційному потенціалу Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Але представники українського туристичного бізнесу постійно наголошують на необхідності змін у підході до обслуговування туристів.

І починати потрібно, мабуть, зі стану українських шляхів, про якість яких говорити не доводиться. Отже, розвиток нашого туристичного бізнесу напряму залежить від розвитку туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). Але нові дороги потрібні не тільки на швидкісних магістралях, але й у всіх містах і селах.

Стримують розвиток туризму в Україні млявість та несподіваність економічних реформ, несприятливість існуючих умов для підприємництва і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх, так і іноземних.

Дається взнаки і технологічна відсталість галузі. Наприклад, європейці давно звикли, що у Internet-форматі є можливість бронювати місця в готелях і на транспортні у режимі реального часу – “on-line”. Кажуть, що за кордоном дуже важко отримати інформацію як про саму Україну, так і про туристичні послуги, що в ній надаються.

Досвід Угорщини, Польщі, Туреччини доводить, що реклама – це необхідний крок держави для підтримки та розвитку туристичної галузі. Наприклад, Великобританія витрачає на рекламу туризму щороку 80 млн. фунтів стерлінгів. І це не марнотратство. Підраховано, що кожен вкладений в рекламу фунт приносить доход у 27 фунтів від залучених туристів. Держава має це розуміти. Оскільки існуючий туристичний потенціал України використовується лише на третину, за висновками експертів, наш бюджет не доотримує мінімум 10 млрд. доларів за рік. З іншого боку, якщо немає розвинутої інфраструктури – то що ж рекламувати?

Нові можливості малих історичних міст України

Один знайомий бізнесмен мав дуже велике бажання відкрити туристичну агенцію на Закарпатті, аби привозити сюди людей на оздоровлення. Він, мабуть, був ведений в оману гарними фотографіями, які побачив в Інтернеті – виноградники, термальні джерела, хатинки з країни “зеленого туризму”, затишні ресторанчики з місцевою кухнею, озера. Справді все це є – надзвичайний потенціал, достатній для того, аби туристи приїздили сюди з усіх усюд. Підприємець і майбутній інвестор навіть накидав приблизний бізнес-план і рушив на Закарпаття з великими сподіваннями. Те, що він побачив на власні очі, всі його плани миттєво перекреслило. Перше, з чим зіштовхнувся, – з нашими дорогами і сервісом обслуговування. Врешті-решт, з’ясувалося, що туристичної інфраструктури тут немає взагалі, пам’ятки архітектури в занедбаному стані. “Е, ні, – подумав бізнесмен, – якщо у місті такі справи, то що ж коїться в районі?”. І вирішив, що за краще буде вкладати свої гроші в іншу справу...

Деякі фахівці у галузі туризму вважають, що туристичну сферу потрібно піднімати спочатку саме в малих історичних місцях України, для яких туризм міг би стати головною стратегією їх подальшого розвитку.

Перші вдалі паростки таких процесів в Україні вже є. Наприклад, Асоціація міст України за підтримки Агентства з Міжнародного розвитку США (USAID) започаткувала проект по створенню електронної мережі спілкування між 130 малими містами України. Далі – проведення циклу навчальних тренінгів для керівництва та муніципального активу. Завдяки ініціативам територіальної громади та місцевої влади деякі малі українські міста набули статусу державних історико-культурних заповідників. Виникла ідея об’єднання зусиль цих малих історичних міст України для просування своїх інтересів у розвитку туризму.

Все залежить від внутрішнього потенціалу територіальних громад, які пов’язують свій стратегічний розвиток з туризмом. Секрет закладений у ефективній співпраці трикутнику: “місцева влада – територіальна громада – місцевий бізнес”. Якщо цей механізм зрушиться з місця і запрацює – може статися чудо. Для цього будь-які директивні акти зайві.

Всього в Україні є 147 таких міст, перелік яких затверджено постановою Кабміну. Ці українські малі міста можуть багато чим здивувати... При умові свого розвитку, а не стагнації. І багато чого залежатиме саме від активності територіальної громади і міського голови.

Вважається, що проблему із залученням туристів мав би розв’язати розвиток “зеленого туризму”. Та поки що значного притоку туристів чомусь немає. Ринок послуг зеленого туризму в Україні має низку недоліків. Головні з них: непомірне оподаткування сільських господарів, відсутність реального доступу до дешевих кредитних ресурсів, відсутність комплексного навчання господарів-власників садиб, а також низькосортність рекламних матеріалів...

Потрібно брати приклад з найближчих сусідів, скажімо, з поляків. Після 1989 року польські туристи здебільшого віддавали перевагу мандрам за рубіж. Проте зараз все більше поляків відпочиває на батьківщині: протягом 2003-го туристами в своїй країні стали 9 млн. 800 тис. польських громадян, а влітку минулого року – 7 млн. 600 тис. Вітчизняний туризм значно дешевший, він звичайніший та зручніший. І, нарешті, повертається мода на сімейний відпочинок.

Після першого буму, розрахованого на туриста-іноземця, польський турбізнес почав більше цікавитися своїми співвітчизниками. У курортних зонах з’являється чимало сімейних будинків відпочинку, розвиваються агротуристичні господарства. Хіт останніх сезонів – так званий туризм оздоровлення. У будинках відпочинку з’являються SPA-, масажні салони тощо.

Польські фахівці уже готові передавати свій досвід далі на Схід. Вони вважають: людям в Україні потрібно змінити підхід до туризму. Потрібне наукове обґрунтування, чим ми могли б здивувати закордонного та вітчизняного туриста, отже, зосередитись на створенні фірмового туристичного продукту. «Сьогодні в турбізнесі найважливіше зробити так, щоб гість приїхав бодай ще один раз», – кажуть поляки. І вони праві на 100 відсотків.

Туристичний рай – це реальність. Чому не у нас?

Туризм – це не тільки захоплюючий вид відпочинку, а й бізнес, який забезпечує зайнятість мільйонів людей. Питома вага доходів від туризму в загальній сумі надходжень від експорту складає основу державного бюджету ряду країн світу (в Іспанії – 60%, в Австрії – 40%). За рівнем доходів туризм поступається лише нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню, а як джерело надходжень валюти займає друге місце у світі після товарного експорту.

В Україні прийшла нова влада. Вона обіцяла визначити нову систему цінностей і встановити початок вироблення стратегії розвитку України в новому тисячолітті. Особливу роль у формуванні майбутнього нашої країни відводилося, зокрема, розвитку вітчизняного туризму.

«Розвиток сфери туризму значною мірою допоможе вирішити проблему безробіття, насамперед у тих регіонах, де вона стоїть найгостріше», – заявляв минулого року кандидат у Президенти Віктор Ющенко. Він обіцяв запровадити пільговий режим оподаткування малого і середнього бізнесу в туристичній галузі в депресивних регіонах і спрямовувати фіксовану частину податків на розвиток туристичної інфраструктури.

Голова Державної туристичної адміністрації України Валерій Цибух також часто говорив про великі перспективи українського туризму: “Проста арифметика – кожний турист, який відвідує країну, протягом трьох днів витрачає в середньому 520 дол. США. Необхідно лише створити умови і перш за все цивілізовані «правила гри», які зробили б нашу державу більш привабливою для іноземних туристів”. Коли ж вони, нарешті, в нас будуть створені?

А, мабуть, тільки тоді, коли щезне “совок” в наших головах. Відпочивав якось у Польщі – за кімнату “люкс”, де було все, заплатив 15 євро. В нашому чорноморському Коблеві така ж кімната, але без душу, телевізора та всього іншого (навіть замок не закривався) коштує майже в два рази більше. Де логіка? І ще одне запитання для ерудитів: куди я, скоріш за все, поїду відпочивати наступного літа?

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

В Українські Карпати — на велосипедах!

Велотуризм в Карпатах цікавий – асфальт просто надоїдає. За два наступні роки будуть розроблені веломаршрути Карпатами і відповідна інфраструктура для такого виду туризму.

«Велокраїна» – так називається проект, який виконують яремчанці в рамках програми сусідства Румунія – Україна, вигравши грант Євросоюзу. За основу братимуть зарубіжний досвід. Головна ж мета – привабити туристів у гори в час міжсезоння.
Андрій Шустикевич очолює відділ активного туризму в журналі «Карпати. Туризм. Відпочинок». На велосипеді їздить, як сам каже, «з глибокого дитинства», а от гірським велосипедом захопився півтора року тому. То ж про такий відпочинок пише з власного досвіду і є його активним популяризатором.

«Велотуризм в Карпатах цікавий тим, що встигаєш на велосипеді, по-перше, багато проїхати. А по-друге, хто любить на велосипеді їздити – асфальт просто надоїдає», – каже Андрій Шустикевич.

За словами А. Шустикевича велотуризм в Карпатах популярний, але не дуже розвинений. Нема прокладених і промаркованих веломаршрутів, якісної інфраструктури – велопрокати, інструктори, прив’язаність маршрутів до баз відпочинку.

Привабити туристів у міжсезоння

В Яремчі стартував проект «Велокраїна» в рамках Програми сусідства Румунія – Україна, який виконують шість громадських організацій, а також залучений Карпатський національний природний парк. Як у назві – не окремі велотуристи, а ціла країна: з інфраструктурою, дорогами, готелями, стоянками. І все для однієї мети, – каже менеджер проекту, представник Центру соціальних та ділових ініціатив м.Яремчі В. Загреба.

«Проблема, на вирішення якої спрямований наш проект, це низький попит на послуги Карпат в міжсезоння та в літній період. Взимку всі курорти заповнені, а як тільки тане сніг, зразу відбувається значний спад туристів», – зазначив Віктор Загреба.

Два конкретні завдання: створення інфраструктури для активного відпочинку в Карпатах, зокрема велосипедного, і популяризація цих можливостей.

«Хоча велопроект, але велосипед не вигадуватимемо»

Будуть розроблені і промарковані велосипедні маршрути. Причому називають їх рекреаційними, щоб туристи приїхали у гори на тиждень, вибирали з 10-15 маршрутів різної складності, відпочивали родиною, оглядали музеї, куштували гуцульські страви. І при цьому мали де залишити велосипед: стоянки біля готелів, музеїв, колиб. Приміром, при базі «Заросляк» буде паркінг: залишай велосипед і піднімайся на Говерлу.

За словами В. Загреби, за основу ж братимуть зарубіжний досвід: «Ми робимо проект велосипедний, але ми не вигадуємо велосипед при цьому. Ця модель розвитку літнього туризму дуже успішна і популярна, наприклад, в Австрії, або в Німеччині, або в Італії, в гірських регіонах цих країн».

Уже наступної весни планують розробити перших 20 маршрутів в Яремчі і Ворохті та обладнати перших 50 стоянок. Буде створена інформаційна веб-сторінка, щоб туристи звідусіль знали про це. А загалом проект триватиме і у два наступні роки, розширюючи географію.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Як можна у музеїв землю забрати

На Самбірщині, в Львівській області, розвивається грандіозний скандал навколо чергової рейдерської атаки на історико-етнографічний музей «Бойківщина».

Знову зазіхають на землю музею. Таке враження, що держава цілеспрямовано знищує музейну справу.

Історія Самбірського музею досить довга і терниста.

Музей засновано Товариством «Бойківщина» далекого 1928 року. Історія Самбірщини настільки багата, що за кілька років музейна збірка нараховувала вже понад 30000 фондових одиниць. Музей веде велику наукову роботу, видає друковані видання, бере участь в музейних з‘їздах, стає повноправним осередком культурного життя Самбірщини. В довоєнні часи музейна справа в Галичині була на високому рівні.

Але, 1954 року наказом Міністерства культури УРСР музей ліквідовано. Колекція розпорошена по різним музейним закладам. Багато раритетів осіли в українських музеях, а деякі речі так і залишилися за кордоном: стародруки - у Санкт-Петербурзі, історичні списи – у Німеччині. Музейний літопис було перервано.

І ось, 1990 року, на прохання культурно-просвітницького товариства ім. В.Кобільника, виконком Самбірської міської ради виділяє приміщення під музей. З 1991 року історико-етнографічний музей «Бойківщина» відновлює свою діяльність як філія Національного музею у Львові.

Музейне життя налагоджується. На сьогодні, загальна кількість фондових збережень становить понад 20000 одиниць. Музей стає самостійною структурою з обласним статусом. 1999 року оформив Державний акт на право постійного користування землею загальною площею 0,6080 га. Приміщення також передано музею на постійну основу.

Музейники тішилися, що побудують тут скансен – музей під відкритим небом. Почали готувати матеріали. Але, не так сталося, як гадалося.

Коли музею передали приміщення, на території вже знаходився тимчасовий збірно-розбірний павільйон чеського типу, який використовувався як тимчасова польова агрохімлабораторія.

Під час оформлення всіх документів для отримання Державного акту на землю, власника цього павільйону знайти не змогли. Так і залишили це місце за музеєм.

Пройшли роки. Дивним чином, у 2005 році, тимчасова архітектурна споруда без фундаменту (!) перейшла у власність громадянки Лучинин М.М .Є навіть документ «Свідоцтво про права власності на нерухоме майно».

І задумала нова господиня збудувати тут офісне приміщення. Але, все упирається в землю. Її треба якось приватизувати. Для ділової пані це теж не проблема. В міськраді з‘являється рішення «Про реконструкцію нежитлової будівлі під офісне приміщення».

Музейники про це – ні слухом, ні духом.

На засідання міськради нікого з музею не запросили, з проектом рішення не ознайомили, узгодження на вилучення земельної ділянки не було. Отже, було грубе порушення права землекористувача.

Коли музейників поставили перед фактом, що у них є новий сусід, вони починають своє розслідування.

У червні 2007 року, музей звертається до «Укрзахідпроектреставрації» із запитанням, чи є павільйон капітальною спорудою? Комісія приїхала, вивчила тимчасовий будиночок і підтвердила, що згідно схеми генплану під №2, павільйон не є капітальною спорудою.

Окрім того, вона знаходиться в аварійному стані та являє загрозу для перебування людей, як всередині, так і на території навколо неї. До того ж, виявлені нові факти – під павільйоном знаходяться підземні споруди, які не дають можливості будівництва капітального будинку на цьому місці.

Реакція у міськраді на всі ці папери була досить неадекватна. Директор музею Роксоляна Данчин з обуренням розказує : «Після ознайомлення з висновками

«Укрзахідпроектреставрації» представник міської ради зазначив, що таких листів хоч десять він може отримати за пляшку горілки».

У пані Роксолани виникає зустрічне питання: «За скільки ж пляшок горілки представник міської ради зробив таке безглузде рішення?».

Ще одна експертиза з Львівського науково-дослідного інституту підтвердила, павільйон - рухоме майно.

Справа потрапила до суду.

Здавалося б, з такими документами музей повинен виграти. Але, суд проходять на місцевому рівні. Музей суд програв…

Музейники в розпачі .

Я з пані Роксоляною зустрілася на Другому музейному фестивалі. Вона розповідала, що в травні їздила до Києва на зустріч з керівником одного впливового музейного фонду. Перша леді зустріла гарно, але поки ніякого результату .

Морально підтримують у Львові. В області взяли «на олівець».

У вересні до музею приїжджала делегація з обласної ради на чолі з виконуючим обов‘язки голови облради Горенем М.М. Вивчили ситуацію. Пан Горінь написав листа на голову міськради.

Зараз справа передана до апеляційного суду до Львову.

Є надія, що там будуть адекватні судді, які й розберуться в цій ганебній справі.

Тут попрані всі закони України.

Є реальна загроза порушення цілісності території музею.

По українському законодавству, розміщення сторонніх організацій у музейних комплексах не допускається.

Роксоляна Данчин розказувала, що недавно з великими перешкодами виселила своїх «квартирантів» - страхову компанію «Оранта».

Її розповідь - класичний трилер: там був і штурм дверей та вікон, багатомісячна окупація. Виселили – перехрестилися.

І ось, нова біда стукає у ворота. В останні дні на території музею проводять дивні земельні виміри…

А до будинку музею, римо-католицька церква прискіпливо придивляється – колись тут була парафіяльна школа… Що там Президенти обіцяли передати церквам?

Ось вам і тихе музейне життя.

Тож, закликаємо всіх небайдужих – пишіть, розповсюджуйте цей ганебний факт. Телефон музею 8-03236 – 6-01-94, 3-44-35 Дзвоніть. Підтримайте музей.

Судді також повинні відповідати за свої вчинки. Якщо не перед законом, то перед людьми.

Бо, поки в Києві ділять портфелі та крісла, від країні нічого не залишиться – розпродадуть місцеві князьки нашу Україну, прикриваючись кишеньковими суддями.

А ми будемо й далі інформувати про бурхливі події.

Шеф-редактор журналу «Музеї України» Н.Іванченко


© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Історія туризму в Україні

До 1914 з. туризм в Україні був мало розповсюджений. До перших спроб належить студентська екскурсія 1876 у Крим (під проводом професора Новоросійського університету М. Головінського), мандрівки студентів високих шкіл у Галичині у 1880-их pp. (сполучені з доповідями, концертами тощо; учасником їх був І. Франко, який для мандрівників написав вірш «Сонце по небі колуе»), заснування Гуртка любителів природи, гірського спорту і кримських гір у 1880-их pp. у Ялті, Кримського гірського клубу у 1890-их pp. (з осідком в Одесі і філіями в Ялті, Севастополі, Кишиневі й ін. м.).

Ширшу діяльність виявляло на Правобережжі Рос. Товариство туристів і Поль. Товариство Краєзнавче, а в Галичині Польське Товариство Татшанське. Там таки у 1900-их pp. активну туристичну (тур.) діяльність виявляло тіловиховне товариство «Сокіл», яке заснувало тур. (під проводом К. Ґутковського) і вельосипедну (голова Я. Вінцковський) секції.

Інтенсивніший тур. рух поширився і набрав організованіших форм з 1920-их р. 1924 у Львові засновано мандрівнокраєзнавче товариство «Плай» з філіями в ін. м., що влаштовували прогулянки по Львову, Карпатах (на горі Плісце «Плай» мав свою тур. станцію) тощо. Широкі маси молоді охоплював мандрівками Пласт і Карп. Лещетарський Клуб.

Значно сильніше (зокрема в Карпатах) був розвинений поль. тур. рух (на Закарпатті — чес.). По больш. окупації Зах. України 1939 всі спортові товариства, у тому числі й тур., були змушені припинити свою діяльність.

В УРСР туризм перейшов кілька етапів орг. форм. У 1920-их pp., поряд згаданого вже Рос. Товариства Туристів, організовано Товариство Радянський Турист (Радтур) при Нар. Комісаріаті РСФСР та його Укр. відділ — Укртура, а пізніше у 1928 — Товариство Пролет. Туризму (ТПТ), об'єднані 1930 у Всесоюзне добровільне товариство пролет. туризм та екскурсій (ТПТЕ). 1936 його ліквідовано, а туризм й альбінізм підпорядковано фізкультурним і профспілковим організаціям. Створене при Всесоюзній Центр. Раді Проф. Спілок (ВЦРПС) Тур.-Екскурсійне Управління (ТЕУ) ВЦРПС керувало туризм у профспілках. Воно диспонувало 153 будинками туристів, але в Україні їх було мало і вони не задовольняли потреб туристів.

По другій світовій війні постановою ВЦРПС (1962) створено в СРСР Центр. Раду Т. як єдиний орган, що керує організацією Т. і здійснює ідеологічний нагляд над радами Т. всіх респ. У 1969 ЦК КПСС, Рада Мін. СРСР і ВЦРПС ухвалили постанову «Про заходи для дальшого розвитку Т. та екскурсій у країні», у якій партія та уряд розглядають тур.-екскурсійну справу як один з засобів ком. виховання; ці постанови обов'язкові й для УРСР. Згідно з ними керівництво туризму та екскурсіями в УРСР належить органові Укрпрофради — Респ. раді в справах туризму та екскурсій. Тепер устійнено бл. 2 300 екскурсій з визначеними маршрутами і відповідною політ.-виховною програмою, про дотримання якої дбають бл. 1 700 постійних і 3 000 тимчасово працюючих екскурсоводів. Респ. Раді підпорядковані обл. ради в справах туризму та екскурсій, яким підлягають тур. бази, готелі, кемпінґи тощо. У 1976 діяли 84 тур. бази з філіями і притулками, 11 тур. автомоторових баз тощо.

Уся так звана матеріальна база туризму в Україні може одночасно прийняти й обслужити бл. 60 000 мандрівників. Для дітей створено дитячі тур. бази та шкільні табори з спеціально вишколеним керівництвом для організації політ. виховання. З метою популяризації Т. введено масовий значок «Турист СРСР» III, II і І ступенів. В уніфікованій спортовій класифікації «пішоходні подорожі» мають 5 категорій складности: від найпростіших до походів, за виконання яких можна одержати звання «Кандидата в майстрі спорту» чи «Майстра спорту СРСР».

Великою популярністю в колах туристів користуються Карпати, Закарпаття, Буковина, Крим, береги Дніпра (гол. в районі могили Т. Шевченка б. м. Канева), а також і культ. центри з іст. й мист. пам'ятками: Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. З різних засобів пересування для Т. найменше поширені автотур. подорожі, бо не скрізь вистачає місць у кемпінґах і автотурбазах, бракує автомайстерень і запасних частин. З 1965 практикуються рейси по Дніпру, далекі морські й річкові подорожі, тур. подорожі по Чорному й Азовському м.

Для Т. використовують і залізниці: тур. потяги рухаються вночі, а вдень стоять на станціях, поки туристи оглядають місто. Існують ще т. зв. маршрути відпочинку: дводенні подорожі (автобусом, літаком, потягом, пароплавом тощо), які починаються у п'ятницю увечорі або в суботу ранком і закінчуються в неділю увечорі чи в понеділок уранці. У Карпатах і на Закарпатті поширений узимку лещетарський туризм.

Подорожами закордонних туристів в УРСР, як і в усьому СРСР, керує Всесоюзне держ. товариство Інтурист з осідком у Москві й уповноваженим у Києві. Воно устійнює усю тур. діяльність з закордоном і тур. фірмами та організаціями, складає маршрути чужинців по території СРСР (пересування закордонних туристів обмежене: переїхавши кордон, вони перебувають під постійним доглядом органів КҐБ). Інтурист диспонує готелями, кемпінґами тощо, які не завжди відповідають стандартові зах. Т. Чимало українців, що живуть у діяспорі, відвідує щорічно УРСР. Це групові і рідше індивідуальні подорожі. Виїзди полагоджують філії Інтуриста та тур. бюра укр. підприємців.

Після розвалу СРСР правонаступником Інтуриста стає ЗАТ "Укрпрофтур" Федерації профспілок України. ЗАТ "Укрпрофтур" на даний час - саме велике в Україні туристичне підприємство. Обласні підприємства представництва і офіси його працюють в 23 містах України. Будучи об`єднаними в мережу подібних підприємств в рамках ЗАТ "Укрпрофтур" підприємства здатні обслуговувати туристів та туристичні групи по всій Україні.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Чудо подільського краю

26 серпня 2008 р. край отримав всенародне визнання, визнання, яким, безумовно, пишається кожен, хто так чи інакше до цього причетний. Всеукраїнська акція «7 природних чудес України», яка стартувала 1 листопада 2007 р., визначила переможців, чи точніше лідерів, з яких формується краса та неповторність нашої країни. Одним із них став Національний природний парк «Подільські Товтри» став, так би мовити, чудом «три в одному». На його території розміщено чудо України – НІАЗ «Кам’янець», природне чудо НПП «Подільські Товтри» та частина (127 км.) ще одного природного чуда – Дністровського каньйону.

Що ж такого «чудового» є в нас, що дозволило протягом всього періоду Інтернет-голосування беззмінно займати перше місце і взагалі потрапити в сімку найкращих, ми попросили розповісти директора НПП «Подільські Товтри» Олега ЯНКОВСЬКОГО.

- Для тих, хто ще не знає, товтри – то залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Аналогів такого Чуда у світі немає. Щоправда, за геологічною структурою є подібні скелясті гряди у Великобританії та Штатах. Ідеальним аналогом Подільських Товтрів може бути Великий Бар’єрний риф, який знаходиться на північному та східному узбережжі Австралії. Проте ця геологічна споруда перебуває у стадії постійного формування та змін. Подільські Товтри – це сукупність викопних рифових споруд узбережжя бар’єрного характеру, які утворилися у мілководних міоценових морях. У рельєфі Товтри виглядають як скеляста дугоподібна гряда. Над навколишньою Подільською рівниною ця гряда піднімається на 60-65 м. Її довжина сягає 250 км, ширина 15-20 км.

Деякі форми мають вигляд витягнутого валу, або окремих конусоподібних горбів, іноді - форму морських атолів. Проте найбільш поширеною формою є кряжі у вигляді витягнутих валів шириною до 0,5 км. У більшості випадків поверхня цих кряжів хвиляста, а схили опуклі.

- Як відомо, загальна площа національного природного парку понад 250 тисяч гектарів, розміщених на території Кам’янець-Подільського, Чемеровецького та Городецького районів. Чи є якась суттєва відмінність між окремими його частинами?

- Якщо вже бути точним, то загальна площа НПП «Подільські Товтри» становить 261316 гектарів. Щодо відмінностей, то, наприклад, придністровська частина Подільських Товтр сильно та доволі густо розчленована глибокими каньйоноподібними долинами лівих притоків річки Дністер. Долини мають глибину до 200 м, круті схили та вузьке дно. Це саме та частина ще одного природного чуда – Дністровського каньйону.

Товтровий кряж багатий карстовими формами. Трапляються тут і печери, як от «Кармелюкові» у с. При вороття чи «Атлантида» у с.Завалля.

У межах парку росте майже 1700 видів рослин, з них близько 300 - ендемічні та субендемічні подільські види, а також реліктові та рідкісні рослини. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 — птахів, 10 — плазунів, 11 - земноводних та низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин та 85 тварин (з них 14 - ссавців, 26 - птахів та 45 - комах).

Та й взагалі, нам є чим пишатися. На території парку знаходяться 127 об’єктів природно-заповідного фонду України: 15 заказників загальнодержавного значення, 4 пам’ятки природи загальнодержавного значення, 18 заказників місцевого значення, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 87 пам’яток природи місцевого значення, заповідне урочище, ботанічний сад, зоологічний парк місцевого значення. Такі об’єкти, як Смотрицький каньйон та Бакотська затока охороняються відповідно до міжнародної Рамсарської конвенції як середовище існування водоплавних птахів. Заказник загальнодержавного значення Китайгородське відслонення є всесвітньовідомим еталонним розрізом силурійських відкладів та розвитку осадових порід першого середньоземноморського ярусу. А ще унікальні Чотири кавалери, заказник «Чапля», Сатанівський заказник, де в штольні с.Іванківці живе велика кількість кажанів…

- Олеже Йосиповичу, після того, як НПП «Подільські Товтри» став одним із природних чудес України, варто очікувати на появу нових туристів. Якщо охочі до вражень та відпочинку люди забажають повністю оглянути Товтри, скільки часу їм доведеться витратити?

- Це питання, на яке важко одразу дати відповідь. Перш за все, варто враховувати вид транспорту та те, що вони захочуть побачити на своєму шляху. Якщо оглядати частину Дністровського каньйону, то це мінімум 4 години на теплоході. Якщо рухатися в напрямку Сатанівської перлини Городецького району, то доведеться подолати понад 100 км шляху.

Загалом, на території нашого парку можливі практично всі види відпочинку. Це, в першу чергу, різноманітні туристичні маршрути – піший, водний, автомобільний, кінний, лижний.

Загальнооздоровчий відпочинок, екскурсії, дельта-парапланеризм, мандрівка на повітряній кулі, любительські промисли (збір грибів і ягід, рибальство, мисливство), кліматичне і бальнеологічне лікування. Ми маємо надзвичайно гарні місця відпочинку в районі сіл Сокіл та Гораївка, де розмістили свої візит-центри. За цілком символічну плату – 2 гривні з людини та 4 гривні з автомобіля, можна відпочити скільки забажаєш. Плануємо відкрити ще кілька таких візит-центрів. Поблизу с.Бакота, нині більш відомого своєю архітектурною пам’яткою – скельним монастирем – мріємо утворити долину тюльпанів. Гадаю, це буде неперевершено!

- А чи не стануть добрі наміри гарно вимощеною дорогою у пекло, коли ті ж туристи, намилувавшись природними витворами, залишатимуть після себе не менш вдалі витвори, але вже з бруду і сміття?

- Вовка боятись, в ліс не ходити. Та й, сподіваємося, здоровий глузд все-таки переможе. Не заперечуватиму, що й досі стикаємося з цією проблемою. Проте в створених візит-центрах територія підтримується в чистоті. Наші працівники ретельно за цим слідкують. Та й останнім часом підвищився рівень свідомості пересічного туриста, який вже не залишає після себе гору сміття, навпаки, приводить до ладу вибране для відпочинку місце, адже планує наступного разу повернутися сюди ще раз.

- Олеже Йосиповичу, якщо турист сьогодні залишив невеличку купку сміття – то це одне, адже її завше можна прибрати. Проте, що робити з природоохоронними об’єктами, пошкодження яких призведе до змін чи навіть до повного знецінення?

- На сьогоднішній день це питання й досі залишається без відповіді і не має чіткого законодавчого механізму врегулювання. З одного боку, об’єкт відноситься до національного природно-заповідного фонду, і ми безпосередньо займаємося ним, а, з іншого боку, є господар, наприклад, лісове чи якесь певне комунальне господарство. Така колізія в законодавстві не дає можливості повністю контролювати ті чи інші процеси та вберегти природу від руйнації. Всі ми бачимо, як вплинула вирубка лісу в Карпатах на нинішній стан навколишнього середовища. Тож варто не забувати про те, що до будь-чого, майстерно зробленого природою, потрібно ставитися з шаною та повагою.

- Поза сумнівом під час Інтернет-голосування Ви віддавали свій голос за рідний природний парк, та чи були ще об’єкти, яким дарували свої симпатії?

- Звичайно. Перш за все, це Дністровський каньйон, який розтягнувся на чотири області – Івано-Франківську, Хмельницьку, Тернопільську та Вінницьку. Унікальна за своїм розміщенням та характеристиками є Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент. Там все зроблене руками природи, жодного людського втручання. І, звичайно ж, заповідник «Асканія-Нова», в якому збереглася велика кількість зникаючих видів рослин та тварин.

Переконаний, що це велика честь бути в списку лідерів та розділяти перемогу з найкращими природними чудесами України. Сподіваємося, що незабаром наш край поповниться ще одним чудом, але вже духовним. В жовтні цього року має стартувати нова акція «7 духовних чудес України». Нині ми готуємо для участі в цій акції матеріали по «Залишкам скельного монастиря літописного міста Бакота», який наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 2 червня 1999 р. занесений до Державного Реєстру Національного культурного надбання.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Секс-разговорник по-киевски

Киев предложил новый разговорник секс-туристам, охочим до интеллектуальных путан

В Украине издана вторая версия разговорника для иностранных туристов, желающих затащить в постель жительницу украинской столицы, - пишет "РЕГИОН2". Теперь секс-туристам предлагается пример высокоинтеллектуальной беседы c киевлянками. Впервые секс-разговорники для иностранцев появились в развлекательных заведениях Киева минувшей весной. Они, по задумке авторов, должны было помочь туристам затащить понравившуюся девушку в постель.

«Ja tebja hochu! U tebja est prezervativ? Poehali so mnoj», – такую фразу предлагалось произнести иностранцам после того, как они отужинали в ресторане с киевлянкой.

Новый вариант секс-разговорников, выпущенный в Киеве на днях, уже содержит образец высокоинтеллектуальной беседы. Вот некоторые предлагаемые транскрипции:

«Tvoi formy mogli by vdohnovljat’ samogo Mikeladzhelo na sozdanie znamenitoj Afrodity Vatikanskoj»,

«Na vyhodnyh ja by hotel priglasit’ tebja v muzej izobrazitel’nyh iskusstv»,

«Ja hotel by poprosit’ tebja poznakomit’ menja s tvorchestvom Tarasa Shevchenko»,

«Pered snom ja budu chitat’ tebe «Iliadu» Gomera v originale»,

«Ya by hotel svozit’ tebya v Parizh, chtoby ty uvidela original «Anzhelus» Fransua Mille, hranjashijsja v Luvre».

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне

Прогулянка по Київській області: від КП – до кафе

Друга галявина парку Олександрія

Внутрішній туризм для України завжди був наріжним каменем. Ми з радістю ладні відвозити свої гроші в улюблені Туреччину, Єгипет або Болгарію, замість того, щоб вибрати "українське", і поповнити казну рідної країни. Ось тільки місць для відпочинку, які хоч би приблизно відповідали світовим стандартам, в Україні замало, та і сервіс не виправдовує непомірно високі ціни за послуги.

Але не будемо настільки песимістичні, Український внутрішній туризм хоч і знаходиться ще в ембріональному стані, але він не стоїть на місці і крок за кроком, готель за готелем, пляж за пляжем, аквапарк за аквапарком прокладає собі дорогу в світле майбутнє.

Всюди як гриби ростуть приватні пансіонати біля швидкісних трас, міні-готелі, бази відпочинку, де можна цілком добре провести час на лоні природи, поїсти шашлик і скупатися в озері. У хід йде будь-який підручний матеріал: приватні будинки перетворюються на готелі, а контрольно-пропускні пункти – на кафе. Все частіше і частіше ми звертаємося саме до українського сервісу, і, кожного разу, не втомлюємося дивуватися: "Неймовірно! У нас все є!". От тільки ми ще ніяк не навчимося ВСЕ ЦЕ правильно використовувати.

На цей раз ми побували відразу в декількох місцях Київської області, і, хочу зізнатися, отримали масу задоволення. Старт був призначений на 08:00 ранку. Дочекавшись всіх мандрівників, ми без зволікань (рівно о 09:30) виїхали прямо в дендропарк "Олександрійський".

ДЕНДРОПАРК ОЛЕКСАНДРІЯ

Парк Олександрія. Рось | Це неосяжно величне і невимовно прекрасне творіння рук людських і природи знаходиться в місті Біла Церква, що в 100 кілометрах від Києва. Парк більше нагадує якийсь казковий ліс з гігантськими деревами, загубленими стежками, вимощеними доріжками, ставками і колонадами в тіні дерев.

Олександрія значно відрізняється від пишної і розкішної Софії. Архітектурне планування парку було виконано в романтичному стилі: все настроює на відпочинок і усамітнення. Тут не побачити прямих доріг, всі алеї в’ються серпантином, і, гуляючи, ви ніколи не зможете вгадати, що чекає за наступним поворотом. А в знаменитій колонаді Луна можна своїми вухами упевнитися в чудесах акустичної архітектури минулого.

Парк Олександрія унікальний у своєму роді. Він займає площу близько 400 гектарів, і був закладений братами Браницькими. Всі озера і ставки в парку не штучні, як в Софії, а природні і поповнюються підземними джерелами.

МАЗЕПІНЦІ - ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ ГЕТЬМАНСТВА

Памятник Мазепі | Маленьке і затишне село, зі всіма необхідними атрибутами української культури. Свою назву отримало завдяки тому, що там народилася одна з найбільших постатей української історії – гетьман Іван Мазепа. За це йому прямо в центрі села поставили пам’ятник. Досить самобутнє місце, раджу всім відвідати.

Тут Голова сільради люб’язно розповів нам історію людини, завдяки якій, їх село стало відомим навіть за межами України. Виявляється, справжнє ім’я Мазепи – Іван Колядинський. У юності він відмінно вчився, потім потрапив до Польщі і жив при дворі короля. Був дуже багатий, проте відмовився від усього і присвятив все своє життя одній меті – добитися для України Незалежності. Можу з упевненістю сказати, що його зусилля не пропали даремно.

Потім ми заїхали у Фастів до Природничого музею. Більше всього вразило те, що стільки історично-унікальних свідоцтв нашого історичного минулого просто пиляться на полицях убогого одноповерхового будиночку, у якому робили ремонт самі ж працівники музею, і майже все за власний кошт. Таких відданих людей своїй справі у наш час знайти важко. Тому низький їм уклін.

НАОСТАНОК

А ось і обіцяні атрибути сільського життя | Ось і все, що я змогла побачити. Хоча... є ще одна річ, про яку я забула додати: траса у фастівському напрямку просто таки чудова, нещодавно відреставрована, гладенька, по ній їдеш – ніби пливеш. А у Фастові – ну просто як у казку потрапляєш – парканчики рівні, смужечка біла на дорозі, все чисто. Здається, що їдеш не по українському бездоріжжю, а по якомусь европеському передмісті.

У відповідь на здивування у наших очах екскурсовод сказала, що у них мер – народний депутат. Що ж, хочу наостанок побажати всім мерам стати депутатами, або навпаки. Може і нашу країну якось відбудуємо і зробимо так, що внутрішній український туризм почне нарешті працювати на нас.

© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне