Розвиток внутрішнього туризму в Україні – це проблема не тільки кредитів, популяризації свого регіону, непрості розмови з податківцями, та безліч організаційних питань, про що може розповісти кожен підприємець, який ризикнув зайнятися цим цікавим але не простим бізнесом.
Як показало дослідження Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна, – це ще й проблема, яка стосується ментального вибору людей: лише той, хто пишається своєю землею, хто впевнений, що вона несе в собі великий культурний і природній потенціал, може займатися туристичним бізнесом.
За даними Всеукраїнського дослідження «Територіально-адміністративний устрій України», який нещодавно провів інститут ім. Горшеніна, майже кожен четвертий українець вважає регіон, в якому він живе, непривабливим для туристів. А з тих, хто думає по-іншому,
22% найбільш цікавими для туристів вважають історичні особливості їхнього краю,
19% думають, що такий інтерес можуть викликати природа і ландшафти,
14% вказали на чистоту водойм, повітря і лісу, трохи більше
9% – відмітили важливість лікувальних вод, грязі тощо і стільки ж відмітили культові пам’ятки архітектури.
Згідно із дослідженням інституту, 53% жителів України вважають, що Крим – перший за санаторно-курортним значенням.
До речі, тільки за перше півріччя 2008 р. 1 млн. 10,8 тис. осіб відпочили в Криму — це на 6,8% бiльше аналогічного періоду 2007 р.
Кількість відпочиваючих розрахована за методикою Національної академії природоохоронного й курортного будівництва. Про це зазначається в оперативних даних Міністерства курортів і туризму Криму.
За даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів, організовано в санаторно-курортних установах і туристських підприємствах Криму відпочили 290 тис. осіб, що на 0,9 % менше, ніж за аналогічний період 2007 р.
При цьому нині в Криму працює більше здравниць і туристичних підприємств і їхня заповнюваність вища, ніж за аналогічний період 2007 р. Цього року Крим планує прийняти на відпочинок понад 6 млн осіб.
Привабливим є не тільки Крим, а й багато регіонів України. Але про них мало відомо людям. Звернемося до Закарпаття.
Близько 61 тис. га лісів Закарпатської області не зазнали людського втручання. Це становить 9% від усієї залісненої площі регіону. Таких висновків дійшли експерти українсько-голландського проекту з інвентаризації та картування пралісів Закарпаття.
Як повідомили у прес-службі Держуправління охорони навколишнього природного середовища, залишки пралісів здебільшого розташовані в межах найвищих рівнів гірського поясу, в області ж найбагатшими на них є Тячівський та Рахівський райони. Та унікальних екоодиниць майже не збереглося на пологих схилах, крутизною до 20 градусів. Екологи пояснюють це їх легкодоступністю для лісогосподарських заходів. Крім того, лише четверта частина пралісів забезпечена надійною охороною.
Фахівці переконані, аби вберегти природоохоронну та наукову цінність первинних лісів, необхідно включити їх до національної екологічної мережі, а також розробити та запровадити систему моніторингу за станом пралісів.
Дослідження проводилося впродовж двох років на базі Карпатського біосферного заповідника.
Якщо про Крим, Закарпаття, Івано-Франківщину ще є більш-менш інформації, то про, наприклад, Полтавщину, Запорізьку чи Волинську області, які теж багаті на історичні об’єкти і де теж чималий рекреаційний потенціал, такої інформації в людей немає. До того ж, у нас до цих пір відсутня система розвитку туристичного бізнесу. Все це, а також внутрішні особливості українців, приводять до того, що аж 23% громадян вважають свій регіон взагалі непривабливим для туристичного бізнесу.
Четверта частина жителів країни від загальної кількості в демократичному суспільстві – це досить багато. Досить багато, аби думати про свій край, свій регіон, що він зовсім не вартий уваги. Коли іде розмова про туризм, то одним із прикладів є Туреччина. Справді, там працює відповідна державна програма, існують багато пільг для приватних підприємців тощо. Але найголовніше – що в жителів Туреччини інша ментальність: всі турки вважають свою країну найкращою – і в туризмі, й в інших сферах. В Україні, на жаль, не так. Хоч вже давно існують окремі регіональні проекти.
Навіть у 30-кілометрову Чорнобильську зону відчуження незабаром завезуть стадо зубрів. МНС веде переговори щодо переселення цих тварин у ході експерименту в спеціально створений вольєр.Про це повідомив міністр із питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра. Міністр зазначив, що внаслідок катастрофи найбільш потерпілою зоною навколо епіцентру вибуху була визначена 30-кілометрова зона.
Це зона безумовного відчуження, найзабрудненіша і найнебезпечніша для життя людей та тварин. Однак і ця зона є неоднорідною. «У зоні безумовного відчуження є території дуже забруднені, а є — частково забруднені, однак придатні для життя тварин. Ми збираємося в рамках експерименту заселити в цю зону зубрів і спостерігати за тим, як вони почуватимуть себе в тих умовах», — додав міністр.
Також В. Шандра повідомив, що в зоні відчуження вже створений спеціальний вольєр на території близько 20 га, і тварини будуть переселені туди вже найближчим часом. На запитання журналістів, чому для експерименту вибрані саме ці тварини, міністр відповів, що це найбільші тварини, які живуть в українських лісах, і їм повинні підійти кліматичні умови цієї території. Він заявив, що підтримує розробку туристичних маршрутів до Чорнобильської зони з метою продемонструвати туристам, якою може бути ціна фатальної помилки.
«Я вважаю, що необхідно організовувати поїздки в зону туристичних груп, щоб кожна людина — і українець, і іноземний турист — могли побачити ціну людської помилки, до того ж ціну помилки не просто апарату, а помилки конструктора системи, яка ліквідовувала цю аварію, щоб оцінити, до чого може призвести така аварія», — пояснив В. Шандра.
Сьогодні, нажаль, там, де більше великих металургійних підприємств, хімічної промисловості, –там менше збережена природа, архітектура, там відповідно, менше можливостей для розвитку туризму. Але навіть в Криму та на Закарпатті третина людей в середньому вважають, що їхній регіон – непривабливий для туристів. Це дуже серйозний показник, і треба починати думати, що з цим робити.
Єдине, що з точністю можна сказати – треба змінювати ментальність людей. Як тільки люди усвідомлять, що туризм може покращити особисто їхнє життя, життя їхніх дітей, тоді ситуація буде змінюватися. На жаль, нині до цього ще далеко.
У багатьох дослідженнях потреб українців, чи в замірах способів їхнього відпочинку можна побачити, що більше половини людей відпочивають вдома біля телевізора, а приблизно 10–15% відпочинком вважають похід в ресторан.
Мають традиційним відпочинком закордонні поїздки у нас дуже мала частина людей – не більше 4%. Для багатьох традицією є поїздки на відпочинок у Крим, і, якщо порівнювати, куди українці більше їздять відпочивати – за кордон чи в Крим – звісно, що у Крим. Це зрозуміло – менше витрат. Але з огляду на тамтешні ціни – такі ж, як у тій же Туреччині чи у Східній Європі або й вищі – можна зробити припущення, що, якщо така дорожнеча буде продовжуватися, через кілька років ситуація зміниться, і українці будуть більше їздити за кордон. Хоча, очевидно, було б краще, щоб ми розвивали свої туристичні зони, тим самим збільшуючи дохід людей і держави...
Крим, то, згідно дослідження, є другим після Києва в рейтингу міст і місць, де б люди хотіли жити... Найбільш привабливими регіонами для проживання для українців є по-перше, Київ, потім – Крим, за ним Закарпаття і, як не дивно, Південь, зокрема, Херсонська, Одеська та Миколаївська області.
Наприклад, туристичну привабливість Херсонщині додає Асканія-Нова.
Природні об’єкти Херсонської області – біосферний заповідник «Асканія-Нова», Олешківські піски й Державний Чорноморський заповідник – претендують на перемогу в акції «Сім природних чудес України».
«Загалом за звання семи природних чудес України змагаються 100 номінантів з усіх регіонів України», – повідомив ініціатор акції, народний депутат Микола Томенко під час поїздки по Херсонській області.
Також М. Томенко висловив надію, що найбільша пустеля Європи – Олешківські піски, площа яких становить 22,5 тис. га, – отримає статус національного парку, а участь в акції найстарішого в Україні біосферного заповідника «Асканія-Нова» може сприяти розвитку його інфраструктури. «Наш проект доводить, що місцева влада починає приділяти більше уваги об’єктам – учасникам акції», – зазначив він.
Акція «Сім природних чудес України» – це другий етап всеукраїнської акції «Сім чудес України», що проходила 2007 р. Тоді були визначені сім найкращих історико-культурних і архітектурних об’єктів.
Її мета – пропаганда унікальної природи України й привернення уваги до об’єктів, які можуть бути цікаві також іноземним та рідненьким туристам. Переможці будуть оголошені 21 серпня 2008 р., в переддень Дня незалежності України.
Не пасе задніх і дивовижна Львівська область. Австрійська компанія Pan Plan має намір інвестувати 120 млн. євро в оновлення 15 історичних об’єктів у Львівській області, повідомляє прес-служба Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
Про це йшлося і на зустрічі глави міністерства Василя Куйбіди з австрійською делегацією, очолюваною Надзвичайним і Повноважним Послом Австрії в Україні Маркусом Вукетічем.
Кошти будуть надані в рамках проекту з оновлення культурної спадщини Львівщини, відповідну угоду про яке підписали в квітні Львівська облдержадміністрація та компанія Konsortium, до складу якої входить Pan Plan.
«Західна Україна має великий потенціал для розвитку туризму, тому такі проекти розробляються не лише для оновлення і збереження об’єктів культурної спадщини, але і для стимулювання розвитку туризму», — говорить Вукетіч.
Австрійська сторона звернулася до Куйбіди з проханням сприяти в розробці правового забезпечення своєї діяльності в рамках запропонованого проекту. При цьому вона готова приступити до роботи вже наприкінці червня 2008 р. за умови дозволу уряду України. За словами Куйбіди, проект розпорядження Кабміну про створення заповідника «Замки та палаци Львівщини» готується.
Та нажаль не все так добре, прикладом, на Волині. Про те, що зроблено в Національному державному природному парку після численних перевірок. Зокрема, з приводу масових порушень законодавства в Шацькому районі.
Відомо, що широкі повноваження надані органам місцевого самоврядування. Також безпосередній контроль здійснюють спеціалісти управлінь земельних ресурсів, містобудування та архітектури, санітарних та екологічних служб тощо. Люди правильно питають: невже селищний чи сільський голова, керівництво державного природного парку не бачать, як проходить самовільна забудова громадянами чи фірмами, як ігноруються вимоги дотримання стометрової водоохоронної зони, порушуються санітарні норми? Чи не тому, що керівники і депутати якимось чином самі зацікавлені, щоб солідні фірмачі оселялися біля озера.
Багато вже говорилося про відсутність генерального плану організації території, охорони, відтворення і рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів, потребують корективів генплани забудови населених пунктів. Цією невизначеністю і користувалися багаті впливові посадовці та підприємці. Усі знають історію виникнення у 1960-70-ті рр. тимчасових хаотичних споруд у водоохоронній зоні на березі Світязя – Гряді. Не було господаря. Нарешті, цю територію було віднесено до Шацької селищної ради і з’явилася законодавча база для прийняття рішень.
У власників баз відпочинку (хоча подекуди це примітивні споруди) уже є державні акти на землю. Сюди підведено каналізаційний колектор, але до впорядкування Гряди ще далеко, бо керівники неохоче фінансують роботи. Натомість багатші і нахабніші землекористувачі самовільно зводять споруди, незважаючи на відсутність генерального плану забудови. Природоохоронна прокуратура спонукала селищного голову Віктора Сороку подати позови до суду про знесення самовільних будівель на Гряді. Нині вісім таких справ перебуває в судах.
(далі буде)
© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне
