Страницы

30.12.2011

До зустрічі в Україні в 2012 році! Ласкаво просимо!

Секс-тур на вихідні або Чим вабить Україна любителів тілесних утіх


Українські дівчата користуються великою популярністю серед іноземців. Сектор так званого «секс-туризму» в Україні постійно зростає, стверджують експерти. Наступного року світ побачить книга-дослідження на цю тему.

«Україна – це держава розташована між Європою та Росією. Київ – це місто із давньою історію, архітектурою, культурою та мистецтвом. І, звичайно, у Києві можна зустріти багато гарних українських дівчат», - такими словами починається звернення до туристів на веб-сторінці однієї з туристичних агенцій. Далі за текстом: «Київські дівчата з ескорту завжди більш жіночніші, милі, добрі, ніжні, вони люблять гарно вдягатися і добре виглядати. Якщо ви ніколи не були в Україні, у Києві, ви можете замовити в нас цікаву подорож у супроводі дам з київської агенції».

Інша туристична агенція, яка пропонує секс-туристам з-за кордону побувати в Україні, на своїй веб-сторінці більш відверто розповідає про свої послуги: «Спеціально для вас! Пропозиція діє протягом обмеженого часу! Сервіс сексуального ескорту пропонує вам секс-тур вихідного дня з однією з наших чарівних українських моделей». Ціна – 1600 євро за два дні. Тут же за фотографіями можна вибрати, з якою саме моделлю бажав би провести час клієнт.

Головне – жіночність, а не візи | Дослідниця з Державного університету Канзаса (США) Надежда Шапкіна провела аналіз веб-сторінок агенцій, які пропонують чоловікам з-за кордону завітати до України, щоб отримати відповідні послуги, а також форумів, на яких так звані секс-туристи обмінюються досвідом та враженнями. За словами дослідниці, нині цілком можна говорити про зростання сектора секс-туризму в Україні.

«У глобальних спільнотах секс-туризму про Україну говорять як про одну з найголовніших цілей, куди варто подорожувати. Я не скажу, що Україна посідає перше місце, але ця країна – одна з кількох, куди справді любять подорожувати секс-туристи», - розповіла Надежда Шапкіна в інтрев'ю Deutsche Welle.

Кілька років тому оглядачі припускали, що скасування віз в Украні для іноземців призведе до напливу любителів дешевого сексу. Утім, за словами дослідниці, візи – не є головною перевагою, на яку звертають увагу туристи. «Відсутність віз є лише одним із факторів. Однак коли мова заходить про те, чим секс-туристів вабить саме Україна, чоловіки найчастіше говорять про жінок, про те, як вони добре виглядають. Туристи весь час підкреслюють жіночність українських дівчат – саме це їх приваблює», - каже Шапкіна.

Де межа між секс-туризмом і торгівлею жінками | Дослідниця вважає, що більшість агенцій секс-туризму, що діють в Україні, є нелегальними і що є якийсь «дах», який покриває їх. «На форумах секс-туристи згадують мафію у цьому зв'язку. Утім, це, звісно ж, не є надійним джерелом, якому варто довіряти. Самі ж агенції на своїх сторінках повідомляють, що продають «час і супровід». Можливо, тому їх так важно притягти до відповідальності».

Водночас Надежда Шапкіна відзначає, що в Україні поряд із секс-туризмом продовжує існувати торгівля жінками, й іноді ці два феномени переплітаються. «Торгівля людьми є злочином, а секс-туризм – залежно від того, як це трактує місцеве законодавство. Але в секс-туризмі можуть бути добровільні послуги та примусові. Якщо жінок змушують до надання якихось послуг – це теж є торгівлею людьми. У той же час, я би взяла вислів «добровільні послуги» у лапки, оскільки до них жінок часто змушують обставини».

Тож, наголошує експерт, жінки змушені через брак альтернативи працювати в агенціях, які надають послуги секс-туристам. У 2012 році світ має побачити книга під назвою «Секс-туризм в Україні: соціальна проблема», один з розділів до якої написала Надежда Шапкіна.



http://www.dw-world.de/dw/article/0,,15636989,00.html

29.12.2011

МЕНЕСТРЕЛІ - коляда "В зеленім ліску" (A capella)

Екотуристичний потенціал Дністровського каньйону представили столиці


Науковці, представники туристичного бізнесу обговорили напрямки раціонального використання туристично-рекреаційного потенціалу Дністровського каньйону в Києві під час круглого столу «Екотуризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку (на прикладі Дністровського каньйону)».

Захід провели у рамках проекту «Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон», котрий впроваджує Тернопільська обласна рада за підтримки Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

«Експерти зробили висновки, що каньйон має всі перспективи для розвитку екотуризму на рівні з Карпатами та Кримом. Тому прикро, що про нього надто мало знають у нашій державі.

Щоб популяризувати цю перлину Тернопільщини, подібні промоційні заходи потрібні й надалі», — зазначила Лариса Римар, директор КП «Інфотурцентр». Вона повідомила також, що у планах наступного року — рекламно-інформаційний тур Україною «Відкрий для себе Дністровський каньйон» з участю представників туристичного бізнесу, громадських організацій, ЗМІ, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.

На Рівненщині колядуватимуть іноземні колективи | Область прийматиме слов’янський фестиваль «Коляда», участь у якому візьмуть колективи з різних регіонів України, а також із Білорусі та Польщі. Усі вони зберуться на Батьківщині української Первокниги — у селі Пересопниця.

Колядуватимуть у новому культурно-археологічному центрі, збудованому до 450-річчя Пересопницького євангелія. «Церковні співи лунатимуть у музеї Первокниги, а фольклорні дійства відбуватимуться в музеї-садибі княжої доби, — пояснює Микола Федоришин, директор культурно-археологічного комплексу «Пересопниця». — На фестиваль запрошено колективи з різних куточків України, які представлятимуть місцеві звичаї.

До речі, гості з Білорусі демонструватимуть давній обряд водіння коня. Раніше він побутував на Рівненському Поліссі, але донині не зберігся». Фестиваль триватиме на Рівненщині майже упродовж місяця — із 8 до 29 січня, повідомляє Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.

У Львові експонують скарби з підземелля |У пам’ятці пізнього Ренесансу — палаці Бандінеллі, що на пл. Ринок, 2, відкрито виставку «Скарби підземного Львова», на якій вперше для огляду виставлено кілька сотень артефактів, знайдених за останні дванадцять років під час розкопок на території середмістя Львова. В експозиції — керамічний та металевий посуд, люльки, голки, ножі, монети...

Як повідомив «Дню» керівник Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук, найбільше предметів старовини знайдено на чотирьох об’єктах: ділянках на вул. Федорова, на розі вул. Краківської та Вірменської, а також на площі Міцкевича. Найдавніші датуються ХІІ століттям, «найновіші» належать до зламу ХІХ та ХХ століть. Серед найцікавіших знахідок, на думку Осаульчука, — культові речі (нагрудні хрести, в яких містились мощі святих, хрестики та медальйони).

«Ця експозиція — можливість представити львів’янами та гостям міста матеріальні свідчення нашої багатої історії», — зазначив на відкритті виставки Олег Осаульчук і додав, що виставковий зал вмістив лише частину рукотворних предметів давнини, знайдених археологами: «Для всіх знахідок забракло б і цілого палацу Бандінеллі». Виставка працює щодня, крім середи, з 10.00 до 17.00/

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів

Украина – туристам: не удивим, так накормим


На днях сидели мы уютном ресторане. Говорили о Северной Корее, где нынче меняется власть. И один мой знакомый, побывавший там, заметил: «В Киеве туристов меньше, чем в Пхеньяне. Там японцы и китайцы толпами ходят, а у вас днем с огнем одинокого иностранца не сыщешь». Эти слова неожиданно прочно вцепились мне в сознание. У нас нет фишки, которую мы могли бы продавать на мировом рынке путешествий. Хотя…

Вот ресторан, где мы сидим: недорого, вкусно, официанты вежливые. Чем не фишка?
То, что туристов в Украине очень мало, несмотря на отсутствие виз для европейцев (и не только для европейцев), очевидно для любого человека, хоть раз побывавшего за рубежом. Украина, действительно, не туристическая страна, а Киев – не туристический город. Это направление лучше получается у «западников»: Львов, Ужгород, Закарпатье… Там создана кое-какая инфраструктура проживания, питания и развлечений. Но очень минимальная. И по весьма недетским ценам. То же самое касается и черноморского «рекреатория» – Одессы, Крыма, ЮБК.

Вы видели, скажем, в Судаке многонациональный контингент отдыхающих, как в Турции или Египте? Вы слышали от продавца беляшей в мисхорском парке хоть одно английское слово? Вы могли бы расшифровать иностранцу надпись в самодельной уборной при татарском ресторане на горе Ай-Петри «По-большому не ходить, канализация не работает»? Или еще более непонятную надпись в соседнем туалете: «Будь человеком. Не сри»?

Они же по скудоумию задают дурацкий вопрос: «А где?». Хотя наш человек понимает, что микс из собачьих шашлыков и разбавленного вина нужно везти с собой (или в себе) вниз на фуникулере, проезд на котором в сезон стоит вполне европейские $15.

Все эти нюансы, собираясь в кучу, перекрывают несомненную привлекательность природных красот Украины, и превращают ее в страну исключительного внутреннего туризма. Сейчас стало модным прокатиться из Киева во Львов или из Луганска в Одессу. Летом поплавать в море на мысе Тарханкут. Зимой покататься на лыжах в Яремче. А в межсезонье попить водичку где-нибудь в Миргороде.

Внутренний туризм это, конечно, здорово, но дополнительной валюты извне он в страну не заводит. Получатся круговорот одних и тех же гривен и баксов в природе. А нам нужна свежая кровь. Где ее взять? Приманить массового туриста из-за бугра. Чем? А вот это вопрос. Причем не такой простой, как кажется на первый взгляд. Во всяком случае, ни одна из многочисленных концепций развития туризма, принятых за годы независимости, не дала на него ответ.

Что у нас есть такое, чего не имеет ни одна другая страна? Архитектурные памятники? История? Будем самокритичны. В мире известна только Святая София. И то не столь широко. Печерская лавра, Родина-мать и что там у нас есть еще, не выдерживают конкуренции даже с будапештским парламентом. Не говоря уже о Париже и Авиньоне, Эскориале и Вестминстерском аббатстве. Историки могут спорить с пеной у рта, но лучший арбитр в этой дискуссии доходы туристических компаний.

Поэтому нужно признать, что ставка на исторические памятники Киева, Львова и т.д. не оправдала себя с коммерческой точки зрения. Еще большей глупостью стало дорогостоящее строительство в Батурине мифологической гетьманской столицы. Хотя бы потому, что гетьман Кирилла Разумовский тут пожить не успел. Умер. Его дети тут тоже не жили, потому, что дворец сгорел. Кстати, фатализм этого места «накрыл» и его последнего покровителя – Виктора Ющенко: с момента отстройки дворца до сокрушительного проигрыша мессии на выборах прошло менее полугода.

Понятно, что дорогостоящей затеей с Батуриным Ющенко, пытаясь доказать абсолютно абсурдную догму, что Украина была королевским государством и у нее был свой Версаль. Поэтому во время своего президентства нагнул отечественную олигархию и заставил ее отстроить посреди села новый дворец Разумовского в английском парке.

Все это сопровождалось совершенно неуместным пиететом. Вход во дворец – только с экскурсией не менее пяти человек, в сопровождении сотрудника музея и исключительно в бахилах. Эрмитаж отдыхает. Причем, центральный вход (что меня особо позабавило) почему-то расположен с черного входа. Т.е. здание смотрит на огромную, пустую стоянку перед парком «задницей», а не фасадом. С одной стороны сельские хибары и петухи кричат, с другой – два деревянных туалета без освещения внутри: единственные объекты туристической инфраструктуры в городе Батурине.

Короче говоря, исторические памятники у нас слабоваты. Может, музеи, картинные галереи, театры? Опять не знаю, что сказать, чтобы не обидеть патриотов. Оно, конечно, хорошо, что капиталисты Терещенко и Ханенко тратили деньги на предметы искусства. Но их частных коллекций явно маловато для национальной картинной галереи. А с тех пор музеи практически не пополнялись.

То, что называется Национальным художественным музеем Украины («дом со львами», до революции – городской музей антиквариата и искусств) – это вообще очень сложное место для человека с тонкой душевной организаций. Там в огромном количестве собраны произведения крепостных «маляров», которые из-под палки рисовали своих панов по принципу: «Як вмію, так і мажу, но шоб понравилося…».

Мягко говоря, немножко не идет в сравнение с Третьяковкой и Эрмитажем. А до музея Пергамон в Берлине, где (на секундочку) есть Пергамский алтарь, ворота Иштар из Вавилона (вход в тронный зал Навуходоносора) и другие не менее фантастические по своей ценности вещи, нам как пешком до Луны.

Что остается еще? Экзотика? Какая у нас экзотика? Слонов – нет, Йолопуки – нет, танцы зулусов плясать не умеем. Театры? Хорошие у нас театры. Иностранцы с удовольствием ходят на оперу и балет. Но все остальные для них закрыты по причине языкового барьера. Шоппинг? Где – на Петровке? Или на Крещатике? Кто-то всерьез думает, что сюда будут приезжать за позапрошлогодними «коллекциями на вес», продаваемыми по цене новинок из бутиков на виа Монтенаполеоне? Спасибо, не надо.

Тогда что? Деффачки? Ночные клубы? Этот вопрос тревожит не только Femen. Разные солидные исследователи не раз предупреждали, что Украина может скатиться до уровня такой себе Мекки проституции и клубного безумия и только этим привлекать иностранцев. Не бойтесь. Не скатимся.

Украинские девушки, конечно, красивы, но конкуренцию выдерживают только единицы. Почему? Потому, что наши думают, что за их неземную красоту им должны сразу давать много любви и денег одновременно. А они еще покапризничают. Филиппинки же так не думают. И тайки не думают. У них запросы поменьше, а усердия побольше. В результате там секс-туризм – это колоссальная инфраструктура, которая обслуживает миллионы туристов в год. А к нам попадают единичные экземпляры: лысые, толстые неудачники, которых не отпугнула даже ужасная репутация страны в плане СПИДа. Думаете, у неудачников много денег?

Кстати, о деньгах. Переоценивают себя не только украинские девушки нетяжелого поведения, но и страна в целом. Не имея ничего особенно привлекательного для туристов, Киев (по версии поисковика TripAdvisor) оказался одной из 10 самых дорогих столиц мира. Причем занял восьмое место, сразу после Москвы. Первые три места у Парижа, Цюриха и Лондона. А вот Варшава заняла 9 место в рейтинге самых дешевых городов. Поляки привлекают туристов не мытьем, так катанием: великих исторических памятников нет, но можно мило и недорого провести время.

Единственное, на мой взгляд, конкурентное направление, которое имеет, в частности, Киев – это ресторанный сегмент. Первыми количество и качество наших ресторанов оценили россияне. Среди москвичей появилась мода проводить в Киеве выходные. Перелет всего полтора часа и стоит $100, а цены в кафе и ресторанах ниже московских в два-три раза.

При этом качеством и разнообразием они не уступают не то, что российскому общепиту, а и европейскому. У нас огромное разнообразие относительно недорогих ресторанов на все вкусы и национальности: европейская кухня, кавказская, азиатская (суши давно превратились из деликатеса в повседневную пищу украинца со средним достатком), украинская, кондитерские, кофейни, заведения быстрого питания и т. д., и т.п. Можно накушаться от пуза на средний чек в $5 («Пузата хата»), а можно на $55. Т.е. на любой кошелек.

Обслуживание в киевских ресторанах порой лучше, чем в европейских (меньше время ожидания, приветливее персонал), а расстояние от одной двери заведения питания до другой в центре города не превышает нескольких минут пешком.

Как говорят москвичи, все будто настроено на гастрономический тур: покушал, погулял, опять покушал, зашел в музей, вышел, выпил чаю с тортиком, прошелся по Подолу, зашел в креативный и очень милый музей Булгакова, здесь тоже выпил чаю по рецепту семьи писателя. Так и день прошел…

То, что ниша гастрономического туризма явно не заполнена до конца и у нас есть шанс занять там место, говорят многие эксперты. Но никаких даже слабых попыток реализовать это и сделать нашей национальной фишкой не просматривалось. Хотя чем плох слоган, что «Киев – это город-кушанье». И визуальный ряд в виде борща, пиццы, изысканных морепродуктов и вычурных десертов.

Правда, к этому добавить бы еще гостиничный сегмент (отелей у нас мало, они дорогие и не всегда комфортные, хотя и тут постепенно идет движение), а также упорядоченную службу такси. Забавно, что первые таксисты на фирменных машинах, понимающие самые примитивные фразы по-английски, появились у нас всего несколько дней назад, под Евро-2012. Это так называемое «Скай такси». Но и тут не обошлось без идиотизма.

Оказывается, это официальное такси не везет пассажира, куда ему надо. А только… в центр города. Откуда турист должен добираться до места назначения уже на другом такси, с водителем, который иностранным языком не владеет. И пока никто не смог мне объяснить, почему во всех странах мира туристические такси возят туристов туда, куда нужно туристам, и только в уникальной и очень дорогой стране Украина – туда, куда нужно таксистам.

Версии

26.12.2011

У столиці представили перший в Україні путівник до Євро-2012


У Києві представили перший в Україні англо-російський путівник до чемпіонату Євро-2012 "Україна для гостей 2012", який став підсумком спільної роботи Видавничої групи "Наш Продукт" і Центру споживчого контролю "ЧЕК". Інформує радіо "Ера".

Путівник представив генеральний директор Видавничої групи "Наш Продукт" Олександр Драніков сьогодні під час прес-конференції.

"Роботу було зосереджено на дослідженні готельного сегменту й туристичної інфраструктури загалом", - сказав Драніков.

За його словами, очікується, що 15-20% туристів приїдуть в Україну на Євро-2012 автотранспортом. Автори путівника провели ревізію основних маршрутів проходження автотуристів, побували в усіх містах України, що приймають чемпіонат, і визначили можливі проблемні питання, які можуть виникнути в іноземних туристів: як не заблукати дорогою до готелю, де краще зупинитися на нічліг, де можна смачно повечеряти, які визначні пам'ятки варто оглянути в Україні. Відповіді на ці запитання й представлені в путівнику.

http://www.expres.ua/news/2011/12/22/56729

25.12.2011

ТІК - Весела пісня

Захмарні ціни у готелях віджахнуть туристів Євро-2012


Гуртожитки "радянського типу" масово петеворюють на євроготелі. Таке ліжко зараз коштує 90 гривень, а за півроку його ціна зросте до 620 грн! Дурня національного масштабу - нари спішно перетворюють в Канари! Звысн, кажуть в народі, бо скнари... А ще й тисячы учорашнх гуртожиткывіців опиняються на вулиці без даха над головою... Оце так гра! Тобто, як кажуть у Польщі - то єшть не чештна гра - чи гра на поразку...

До початку Євро-2012 залишається ще півроку, а майже всі місця для проживання заброньовані туроператором, який виграв тендер на розміщення туристів. Із них ледь не половина вже продана.

В сюжеті ТСН йдеться про готелі, хостели, гуртожитки і санаторії. Так у невеликому хостелі, який раніше був величезною 5-кімнатною квартирою, ліжко коштує 90 гривень, але на футбольне свято цифра перевалить за 600 гривень.

Частково - це сума з неба, а частково - такий собі аванс за потрощені фанами меблі.

"Ми навіть обдумуємо зараз той варіант, щоб запрошувати когось із правоохоронних органів для чергування тут протягом місяця", - повідомила керівник хостелу Дарина Рудчук. Із міліціонером чи без, але за півроку до чемпіонату хостел заброньований на 80%.

З готелями, санаторіями та гуртожитками ситуація також склалася не краща. Здебільшого вони вже зараз цілком заброньовані одним із головних євротуроператорів. Сьогоднішні умови - 100% передплати і жодного повернення коштів у разі відміни бронювання - президент Всеукраїнської туристичної молодіжної організації Олександр Файнін назвав ледь не шахрайством.

Мовляв, у туристичному світі - так не заведено. Тим часом директор туроператора проблему вбачає в іншому - у вовчих апетитах українських отельєрів. "На ці граблі наступає кожна країна світу, в тому числі й остання, це ЮАР, де були задрані ціни неймовірно, куди не поїхали вболівальники і готелі пустували", - повідомив голова Всеукраїнської організації туроператорів Ігор Голубаха.

Так, за напівлюкс, який зараз коштує 500 гривень, під час євро попросять щонайменше вдвічі більше. Втім порівняно з тими, хто множить свої ціни на 10, цей номер віддають ледь не задурно. Тим часом для створення євроготельчику із гуртожитку знадобиться близько 37 мільйонів гривень та півроку роботи. Однак після ремонту у кожній кімнаті навіть дзвінок може з'явитися.

Зараз на почесне звання єврогуртожитку претендують 130 будівель "радянського типу" та навряд чи всі вони матимуть відповідні умови для проживання. Настінний арт, пліснява та зламаний ліфт - це поки що все, чим вони можуть похизуватися. Наразі середня вартість кімнат у гуртожитках складає приблизно 40 євро.

Втім, до чемпіонату залишається ще півроку, то ж є надія, що поняття "українська екзотика" обмежиться салом і борщем, а не облупленими стінами за дурні гроші.

ТСН

24.12.2011

Старий рік минає, колядка

Азаров про ситуацію в країні: Коли важко, то в музеї не ходять


Фото прес-служби Кабінету міністрів

Азаров про ситуацію в країні: Коли важко, то в музеї не ходять - саме так Азаров оцінив підсумки 2011 року

Прем'єр-міністр України Микола Азаров оцінює 2011 рік як важкий і досить важкий, але відзначив і наявність позитивних змін, зокрема, підвищення купівельної спроможності населення.

"Так, цей рік був важким. Він був важким, десь зросли ціни, десь піднялися тарифи, але в середньому купівельна спроможність людей зросла", - сказав голова українського уряду в ефірі Шустер Live в п'ятницю ввечері.

За словами Азарова, в 2011 році майже утричі зросли витрати населення на походи в музеї і на концерти, показала дворазове зростання туристична сфера, у 2 з половиною рази більше купили автомобілів.

"Коли важко, то в музеї не ходять, на концерти теж ходять менше - люди економлять", - заявив прем'єр.

Також голова українського уряду додав, що за 2011 рік у країні було побудовано 4 "нові сучасні аеропорти" та велика кількість автомобільних доріг. Азаров також повідомив, що в 2011 році уряд перейшов до радикальних перетворень у соціальній сфері.

Нагадаємо, що, за прогнозами уряду, зростання ВВП мало скласти 4,7% в 2011 році. У січні-листопаді інфляція, за даними Державної служби статистики, склала 4,4%. Раніше Азаров прогнозував, що в 2011 році дефіцит державного бюджету складе 4% ВВП.

Як повідомлялося, прем'єр-міністр України Микола Азаров закликав ЄС в найкоротші терміни вирішити боргові проблеми єврозони, через які світ може зануритися в нову глобальну економічну кризу.


Інтерфакс-Україна

"МАНДРИ" НОВОРІЧНА ПІСНЯ (Mandry "Novorichna")

23.12.2011

Отфутболили, или почему футбольные сборные отказались жить в Украине


Корреспондент выяснил, почему футбольные сборные отказались жить в Украине | Футбольные сборные массово отказываются селиться в Украине на время проведения Евро-2012, пишет Иванна Коберник в свежем номере журнала Корреспондент.

Плохая репутация страны, инфраструктурная отсталость и лень чиновников ведут к большим потерям на самом ожидаемом событии года.

Украина оказывается в положении вне игры. Большинство футбольных сборных, участвующих в Евро-2012, минимизируют свое пребывание в Украине во время континентального первенства.

Из 15 европейских команд 13 предпочли жить в Польше. Только две сборные согласились жить в украинских городах - Швеция в Конча-Заспе под Киевом и Франция на базе ФК Шахтер возле Донецка. Шведы будут жить в отеле Platium, а тренироваться - на базе ФК Динамо.

Ни одна европейская команда не согласилась жить во Львове или Харькове. Менеджеры большинства европейских сборных осматривали спортивные комплексы и гостиницы Украины. Они нахваливали хорошее качество футбольных газонов, комфортабельные отели, живописный пейзаж, но ни одна предложенная база, кроме киевской и донецкой, не удовлетворила все запросы гостей.

"В этом нет никакой трагедии и есть доля случая - поясняет директор турнира Маркиян Лубкивский. - Некоторые из тех команд, кто хотел жить в Украине, после жеребьевки попали на групповые матчи в Польшу, например Россия и Хорватия. Зато в Украине пройдут самые интересные матчи, а значит, приедет больше болельщиков".

Сами же представители команд - из тех, кто ответил на запрос Корреспондента, - Украину не критикуют, а лишь объясняют, какие положительные качества привлекли их в Польше.

За политкорректными ответами проступает плохо скрываемый факт: Украина проваливает тест на европейское понимание развитой инфраструктуры, комфорта, безопасности и сильно недооценивает роль имиджа страны и важности развития сервиса.

Подробнее о том, почему европейские футбольные сборные отказались жить в Украине во время Евро-2012, - читайте в свежем номере журнала Корреспондент (№50).

korrespondent.net

22.12.2011

Авиакомпании отменяют питание для пассажиров на внутренних рейсах


На внутренних рейсах крупнейших украинских авиакомпаний больше не будут кормить. В “АэроСвите”, МАУ и “Днеправиа” отменили бортпитание в эконом-классе, объясняя это стремлением сократить расходы. Отказ от бесплатных услуг становится мировой тенденцией — по прогнозам, глобальная индустрия авиаперевозок в следующем году может понести убытки свыше $8 млрд в случае начала рецессии.

“АэроСвит” и “Днеправиа” решили не предоставлять бортовое питание на внутренних рейсах эконом-класса со 2 ноября, сообщил “Ъ” помощник генерального директора “АэроСвита” по связям с общественностью Сергей Куцый. В “Международных авиалиниях Украины” (МАУ) в ноябре также приняли подобное решение.

“Мы оставили только чай, кофе и другие безалкогольные напитки. Ранее пассажирам предлагались бутерброды. Наши партнеры по код-шерингу убрали бортпитание раньше, а сервис для всех пассажиров должен быть одинаковый”,— рассказала пресс-секретарь МАУ Евгения Сацкая. С 1 декабря МАУ начала совместные внутренние полеты с “АэроСвитом” из Киева в Донецк, а с “Днеправиа” — во Львов, Симферополь, Ивано-Франковск, Днепропетровск и Одессу.

Авиакомпании стремятся оптимизировать расходы. “Отказ от питания может компенсировать повышение стоимости топлива”,— считает госпожа Сацкая. Сергей Куцый рассказал, что с октября поставщики бортпитания повысили цены для внутренних рейсов на 25%.

“Кроме того, с лета на 17% увеличились цены на ряд базовых услуг в “Борисполе”, поступают проекты договоров с повышенными ценами от региональных аэропортов,— добавляет он.— А “Украэрорух” с 1 января на 27% увеличит ставки на аэронавигационное обслуживание на подходе и в районе аэродромов, что крайне негативно скажется на ценообразовании для коротких внутренних маршрутов”.

Авиаперевозчикам действительно нет смысла подавать питание на коротких маршрутах, соглашается генеральный директор “Киев-Кетеринг” (крупнейшая кейтеринговая компания в Украине) Татьяна Яцюта. “Конечно, мы заинтересованы в том, чтобы у нас было больше заказов. Но, к примеру, в СССР на рейсах вообще выдавали один леденец, и проблем не возникало”,— рассказывает она.

Евгения Сацкая подчеркивает, что зарубежные авиакомпании обычно не предоставляют бортпитание на маршрутах, продолжительность которых составляет не больше 1 ч 20 мин. “Время в полете на внутриукраинских рейсах меньше часа. При этом наши рейсы в Донецк, Симферополь и Одессу выполняют среднемагистральные самолеты большей емкости”,— говорит Сергей Куцый. Чтобы обслужить пассажиров за такое короткое время, отмечает он, нужно увеличивать штат бортпроводников.

В авиакомпаниях не разглашают стоимость, по которой они покупают еду у кейтеринговых предприятий. Участники рынка оценивают средние затраты авиаперевозчиков на одного пассажира на всех рейсах эконом-класса в $5-7. “Однако на внутренних — цена ниже”,— сказала госпожа Яцюта. Эксперт Центра политического и экономического анализа Ирина Кава оценивает затраты авиакомпаний на пассажира внутреннего рейса в $1-2. По данным Госавиаслужбы, за 11 месяцев украинские авиаперевозчики перевезли на внутренних рейсах 1,08 млн человек (+22,9%).

Отказ перевозчиков от базовых бесплатных услуг в тарифе — мировая тенденция, объясняет Евгения Сацкая. В конце прошлой недели Международная ассоциация воздушного транспорта понизила прогноз прибыли авиакомпаний мира в 2012 году с $4,9 млрд до $3,5 млрд. “Если кризис еврозоны превратится в полномасштабный банковский кризис и начнется рецессия, мировая индустрия авиаперевозок в 2012 году может понести убытки на сумму более $8 млрд”,— отмечают в организации.

Еще в первую волну кризиса в ответ на ухудшение экономики перевозок компании во всем мире по примеру low-cost перевозчиков стали сокращать перечень бесплатных услуг, вспоминает господин Куцый. “Даже классические авиакомпании теперь все чаще выделяют такие услуги (питание на борту, провоз багажа, регистрация на рейс и другие) из стоимости авиабилета, взимая с пассажиров дополнительную плату”,— подчеркивает он.

http://www.jewish.ru/history/facts/2011/12/news994303120.php

Christmas greetings from Vitali and Wladimir Klitschko 2011

21.12.2011

Новорічно-різдвяні святкування у Львові триватимуть до кінця січня. План заходів


Із запаленням святкових вогнів на новорічній ялинці у Львові розпочалися новорічно-різдвяні святкування. Вони триватимуть протягом грудня 2011 року аж до 20-х чисел січня 2012 року. Прес-служба Львівської міської ради подає список заходів, які заплановані у місті

Від новорічної ялинки, яку встановили біля Оперного театру, вздовж пр. Свободи та на пл. Ринок поблизу Ратуші розташований Львівський Різдвяний ярмарок – епіцентр святкувань із безліччю цікавих заходів та подій: співи, веселощі, солодощі, мед, вареники, сувеніри та подарунки, колядки та забави, тепла святкова атмосфера.
В рамках Ярмарку щотижня, з п’ятниці по неділю, відбуватимуться виступи народних колективів, покази вертепів та різноманітні конкурси. Діятиме Ярмарок до 15 січня 2012 року.

23 грудня на пл. Ринок буде відкрито Різдвяну шопку, для того, щоб вже на Католицьке Різдво всі вірні змогли побачити сцену народження Ісуса Христа.
Вона розміститься біля входу в Ратушу і знаходиться там протягом усіх Різдвяних свят. Вже традиційно на цей час вона стане місцем святкувань, спільних колядувань.

6 січня у Львові традиційно на просп. Свободи буде встановлено Дідуха. Це сніп пшениці, що символізує прихід пращурів. Святкова процесія внесення символу достатку починає свою ходу з пл. Ринок (від Ратуші) і йде до пр. Свободи. Діти, які несуть своїх маленьких дідухів, а також всі учасники процесії, колядують Львову та львів’янам «на щастя, на здоров’я і на всі гаразди».

З 7 січня, від дня народження Ісуса Христа, у Львові починаються масові святкові гуляння.Так, в цей день у Музеї народної архітектури та побуту (вул. Чернеча гора, 1) стартує фестиваль «Спалах Різдвяної звізди», який відроджує традицію виготовлення великих Різдвяних звізд (1,5 – 2 м), які є головним символом Різдва.

Відтак тут можна буде стати учасником вертепних дійств, долучитися до гурту колядників, посмакувати пухкими пампушками та духмяним узваром. Продовжиться фестиваль 8 січня вже на центральних вулицях міста, коли відбудеться святкова хода звіздарів, колядників та учасників вертепного дійства.

В цей же день, 7 січня, у храмі Пресвятої Євхаристії (пл. Музейна, 3) розпочнеться Різдвяний фестиваль «Велика коляда», що стане вже тринадцятим за час його проведення. Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь хорові, автентичні, фольклорні, духові та інструментальні колективи. Сам же фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію різдвяних традицій з усіх куточків України, саме тому організатори заохочують учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Гуцульщини.

Апогеєм фестивалю стане заключний гала-концерт, який відбудеться 29 січня, під час якого лунатимуть колядки у виконанні зведеного хору найкращих колективів фестивалю.

На Різдво, 7 січня, у Львові розпочнеться ще один традиційний гастрономічний захід – V міське Свято Пампуха, де можна буде також подивитися як випікають цю традиційну різдвяну ставу, а також дізнатися історію її походження. Окрім того, організатори пообіцяли встановити Рекорд Гіннеса – львів’яни створять найбільший Різдвяний пампух, який буде складатись з 50 тис. маленьких пампушків.

Окрім можливості скуштувати найбільший пампух у світі, гостей свята чекають різноманітні конкурси: «Конкурсу на найкращий вертеп», «Конкурс господинь», «Конкурс пампухоїдів». Весело і смачно має бути всім протягом 3 днів свята у палаці Потоцьких (вул. Коперника, 15).

Вже 8 січня вулиці Львова заполонять вертепи, адже тут відбуватиметься Фестиваль вертепів. Вони організують урочисту ходу, в якій візьмуть участь дитячі, молодіжні та дорослі колективи, для того, щоб протягом двох днів виступити на головній сцені міста біля новорічної ялинки.

13-14 січня колядувати в сучасній обробці запрошує «Рок коляда». На цей раз вона триватиме 2 дні, і дає можливість усім бажаючим самостійно визначити учасників концертів. Традиційним залишається лише місце її проведення – «Хмільний дім Роберта Домса» (вул. Клепарівська, 18).

19 січня, на свято Водосвяття, на пл. Ринок відбудеться Екуменічний молебень та освячення води. Місто традиційно всіляко сприяє, щоб всі християни різних конфесій в цей день разом освятили воду.

Окрім того, слід не забувати, що протягом всього новорічно-різдвяного часу відбудеться безліч заходів на святкову тематику, серед яких виставки в галереях та музеях, концерти, різноманітні атракції, про які стане відомо дещо згодом.

http://tvoemisto.tv/news/54712.html

20.12.2011

Швидкісні потяги Hyundai до Євро-2012

У Львові завмер Івасюк, милуючись панорамою проспекту Шевченка


У Львові урочисто відкрили пам’ятник Володимиру Івасюку. Скульптура композитора зупинена в русі – він ніби завмер, милуючись панорамою проспекту Шевченка, й не помічає навіть, що сніг притрусив йому неслухняного чуба.

20 грудня 2011 р. Урочисте відкриття пам’ятника Володимирові Івасюку. Про це з відкриття монумента повідомила кореспондентка ЗІКу.

Подія зібрала багатьох шанувальників таланту композитора. Тут звучали промови з уст мецената й ідейного натхненника встановлення пам’ятника Святослава Вакарчука, мера Львова Андрія Садового, сестри композитора Галини Івасюк. Пам’ятник освятили священики, до підніжжя усі бажаючі поклали квіти.

На урочистостях Святославу Вакарчуку було вручено почесну відзнаку – Золотий герб Львова, – за вклад у розвиток міста.

Сам Вакарчук на брифінгу після представлення монумента зазначив, що йому б дуже хотілося, аби у цьому місці було облаштовано найближчим часом умови для дозвілля студентів. Щоб вони збиралися біля Володимира Івасюка, аби пограти на музичних інструментах і поспілкуватися (такими місцями у Львові був раніше дворик, що сполучає вулиці Вірменську та Лесі Українки, поки на шум не почали скаржитися мешканці, а також – руїни синагоги Золота Роза, де й зараз частенько збирається молодь пограти улюблених пісень – ЗІК).

Загалом від моменту народження ідеї до втілення її у життя минулося п’ять років – вперше думка поставити пам’ятник сяйнула Святославу Вакарчуку у 2006 році. Він зазначив також, що ініціатива й виділення коштів на монумент – це для нього шанс віддати данину Львову як місту, що вплинуло на формування особистості і системи цінностей співака.

http://zik.ua/ua/news/2011/12/20/325055

19.12.2011

Чи зможе чемпіонат з футболу Євро-2012 допомогти розвіяти стереотипи про Україну і українців?

Дешево пиво, комуністичне минуле, золоті бані православних соборів - це те, на що радять звернути увагу в Україні в американському туристичному путівникУ. Завдяки Євро-2012 Україна потрапила до рейтингу країн, які обов'язково варто відвідати. Чи зможе чемпіонат з футболу допомогти розвіяти стереотипи про Україну та українців - у сюжеті Ольги Артюшенко.

Куди поїхати цього сезону? Англомовний путівник "Самотня планета" дає поради туристам. У їхньому рейтингу на наступний рік, Україна потрапила на почесне третє місце за туристичною привабливістю. Після Уганди та М'янми. Про ці країни мало що відомо - тому у путівнику радять розширити знання про Україну, приїхавши на Євро-2012.

Італійці Андреа і Франческа їхали до України нічого про неї не знаючи - за місяць вже склали своє уявлення про країну.

Андреа Таттіккі, житель Італії:

- Коли ми їхали до України, ми майже не мали про неї уяви. Тепер ми знаємо, що це центр православ'я, і побували в багатьох церквах та монастирях.

Більшість іноземців їде до України лише через бізнес, а не для прогулянок - стверджують у київському інформаційному центрі, де на день приймають до 50 туристів. Українські реалії цікавлять іноземців найбільше.

Марина Кривунченко, організатор інформаційного центру:

- Розповідаємо по те, що ми думаєм про те, що відбувається у нас кожного дня. Про політичні події. Бо кожного разу у нас якісь протести і реформи - і вони запитують.

Туристичний приклад усім містам України подає Львів. Його імідж - міста культурно та історично значущого - розвивають вже понад 10 років. До "Євро" перейняли європейську моду на гастрономічні тури - гостей частуватимуть стравами вояків УПА, національними настоянками, шоколадом ручної роботи. І - врешті - пивом, хоч не дешевшим за воду.

Юлія Стефанюк, менеджер туристичної компанії:

- Людей вже не здивуєш просто картинкою. Вони хочуть покуштувати. Вони їдуть у тур, щоб відчути смачну сторону міста. Ми хочемо здивувати.

Через відсутність сталого іміджу, як у Львові, страждає навіть Київ. Координатор туристичного проекту "Цікавий Київ" Арсеній Фінберг, стверджує: інформаційно і туристично столицю не розвивають. Тож найбільше Київ відомий як місто-сусід Чорнобиля.

Арсеній Фінберг, координатор проекту "Цікавий Київ":

- Якщо порівнювати з Харковом і Донецьком - нам є більше, чого показувати. Міська адміністрація Києва зараз намагається зробити ті ж туристичні показники, вказівки біля історичних пам'яток на вулицях міста. Але все це - на папері.

Розповісти про свій досвід до України приїхали представники Південної Африки. Минулого року там проходив чемпіонат світу з футболу. Керівник маркетингу ФІФА-2010 каже: тоді усі гілки влади і бізнес разом працювали на імідж ПАР.

Лесепу Матшаба, керівник маркетингу ФІФА-2010 Чемпіонату світу з футболу, ПАР:

- Всі повинні працювати однією командою. Роботи дуже багато, головне - не зупинятися. Цей довгий процес ПАР почала в 2001 році, і ми все ще працюємо над брендом.

Символіки і слоганів - не достатньо для успішного іміджу країни, пояснюють маркетологи. Потрібна широкомаштабна пропаганда, реклама у світі і роки роботи, щоб Україна перестала асоціюватися лише з Чорнобилем та дешевим пивом.



http://1tv.com.ua/uk/news/2011/12/09/12679

16.12.2011

Ой, хто-хто Миколая любить?


В далекому-далекому дитинстві, коли наш вівчур ще міг тягнути аж двоє санчат з нами, в ці дні ми з братом поводитися слухняніше, допомагали наносити дров під кухню, чемно пили гарячу гарбату зі свербивусу.

В повітрі вже пахло Миколаєм. Бабусі напікали "миколайчиків" - невеличкі медівнички, политі сметанковою помадкою...

Ми, щоби не наражатися на гнів бабусь і Святого Миколая, не втікали на совганку, не копали один-одного в кучугури - чемно ліпили снігура і навколо нього витоптували ритмічними кроками сніг, до хрипоти повторюючи слова пісні про Святого Миколая, яку ми неодмінно мусили виконати одного вечора, аби задобрити старенького...

Ми терляче, опікаючи до холоду губи, вихукували в лисах на вікні вічка, величиною, як 5 копійок, і старанно виглядали бажаного гостя. Але на вулиці тільки кружляли дуже гарні блискучі сніжинки, ніби з казки...

Іноді бабцям надокучало чекати, поки ми вляжемося і вони просили ще раз заспівати - може почує Миколай. І тоді ми з великим і найщирішим в світі ентузіазмом наповнювали тишу писклявими голосами:


Ой, хто-хто Миколая любить?
Ой, хто-хто Миколаю служить?...



Експерти підсумували туристичну співпрацю між Закарпаттям та Угорщиною


Учасники українсько-угорського проекту «Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні» підвели його підсумки конференцією в Ужгороді.

Проект, про який йдеться, тривав упродовж року на території України та Угорщини. На Закарпатті його втілював Центр українсько-угорського регіонального розвитку, а у сусідній Угорщині – Асоціація сільського туризму в Саболч-Сатмар-Березькій області.

Експерти туризму обох країн, представники влади та громадських організацій працювали над тим, щоб збільшити туристичний потік, привабити більшу кількість туристів та спільно розвивати цю галузь економіки.

Від Угорщини Закарпаття запозичило, зокрема, досвід розвитку туристичних дестинацій – територій, де туризм розвивається комплексно завдяки зусиллям усіх учасників ринку.

Заступникначальника головного управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДАОлександр Марченко відзначив результативність проекту та наголосив на вадливості подальшої співпраці на міжнародному рівні.

Директор Центру українсько-угорського регіонального розвиткуЙосип Торпоі під час конференції зупинився на питанні якості туристичних послуг та особливості процесу управління туристичними територіями. «У ході проекту ми консолідували зусилля тих, хто працює у сфері туризму. В кількох районах області створили туристичні ради при органах влади, наразі йдеться і про створення такої ради на рівні області.

Це дало б змогу ефективніше вирішувати завдання, які постають перед туризмом. Було проведено і кілька круглих столів щодо туристичного потенціалу Євро-2012. Ми створили мережу турінфоцентрів, відзняли презентаційний фільм про Закарпаття, а також відкрили сайт, на якому кількома мовами подаємо інформацію про туристичні принади області – zakarpattyatourism.info», -- розповів Йосип Торпоі.

Жолт Фодор, консул Генерального консульства Угорської Республіки в м. Ужгород наголосив, що саме туризм є важливою ланкою співпраці між Україною та Угорщиною. «Ми є свідками успішної реалізації програми розбудови туризму між нашими країнами, сподіваюся, що на Закарпаття все частіше приїздитимуть туристи не тільки з сусідніх Україні областей, а й центру та інших регіонів Угорщини», -- сказав консул.

«Усі заходи проекту мали на меті привернути увагу широкої громадськості до проблем, що існують у галузі туризму. Успішний розвиток туризму можливий в успішно функціонуючій системі ТДМ – організації, де зв’язки між учасниками є достатньо міцними і конструктивними, тобто пов’язані на співпраці. Вона є обов’язковою умовою як у розробці туристичних продуктів, так і загалом у сфері туризму в регіоні», -- підсумував Й. Торпоі.

Голова асоціації сільського туризму в Саболч-Сатмар-Березькій області, професор Ніредьгазького інститут АрпадГонус додав, що у рамках спільної українсько-угорської туристичної дестинації слід розробляти мережу туристичних послуг, підвищувати інтерес до розвитку місцевої продукції, здійснювати спільну рекламну діяльність, взаємодоповнюючі інформаційні послуги, спільний моніторинг для забезпечення сталого розвитку.

Ужгородський прес-клуб реформ

Київ сьогодні і... вічно!

Киев на закате советской эпохи

15.12.2011

Власти Украины решили построить в Крыму туристический город


Вице-премьер и министр инфраструктуры Украины Борис Колесников заявил, что в ближайшие три с половиной года рядом с Евпаторией появится абсолютно новый туристический город. По его словам, возведение города будет проходить в рамках национальной программы по превращению Крыма в привлекательное туристическое направление.

Колесников пояснил, что новый туристический город будет построен буквально с нуля. Там будут построены отели на тысячи туристов, будут созданы хорошие возможности для инвесторов в строительство инфраструктуры. Помимо этого, в плане по развитию Крымского полуострова предусмотрено строительство двух новых аэропортов.

Впрочем, в своем начинании Украина не оригинальна. Так, например, в Саудовской Аравии в настоящее время строятся шесть «экономичных городов», главной целью которых является создание новых рабочих мест и предоставление жилья для 5 миллионов граждан. Власти Саудовской Аравии планируют к 2020 году выручить от этого проекта порядка 150 миллиардов долларов. Украинские власти свои предполагаемые доходы от создания туристического города пока не подсчитали.

Ещё в октябре 2011 г. в стенах Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры начался двадцатый юбилейный конкурс-смотр дипломных проектов студентов архитектурных и художественных специальностей вузов Украины. На конкурсе представлено около 500 работ выпускников 22 факультетов. В большинстве юные архитекторы проявили креативность в проектировании сверхсовременных общественных объектов, как, например, дома отдыха для творческой интеллигенции или картинги для проведения гонок «Формулы-1».

А вот воспитанники и преподаватели нашего ПГАСА шагнули дальше и разработали проекты экологических городов будущего. По задумке авторов, экополисы должны быть построены в районе Днепровских порогов на территории от Днепропетровска до Запорожья. «Днепровские пороги — единственные в мире, излучающие электромагнитные импульсы. Здесь можно выращивать самые лучшие в мире сельхозкультуры. Более того, ученые установили, что каждый порог имеет характеристику излучения, излечивающего человека от определенных групп заболеваний. Девять порогов — девять направлений лечения», — рассказал «Сегодня» завкафедры архитектурного проектирования Виктор Воробьев.

Именно на сверхпродуктивном земледелии и лечебных заведениях сделала акцент в своем проекте экополиса «Зеленые склоны» студентка 6-го курса архитектурного факультета Татьяна Хода. «Он мог бы располагаться возле порога Лишний. Город рассчитан на 50 тыс. жителей, львиная доля из которых была бы задействована в экспериментальном земледелии, исследованиях и медобслуживании», — рассказала автор. Все здания в городе должны быть построены из экологически ­чистых материалов и быть не выше 12 этажей. Для того чтобы максимально сохранить природный ландшафт, большинство городских магистралей Таня предлагает поднять в воздух: «По двухъярусной эстакаде будет двигаться сверху грузовой транспорт, ярусом ниже — пассажирский фуникулер, а по земле — исключительно электро­мобили».

Архитекторы в таких городах предлагают строить дома на деревьях и даже... парящие в небе парки. «Существуют нанотехнологии, надувные пневмоконструкции, которые позволяют поднять парк над землей. Он держится на специальных тросах. Это реальная технология и она уже существует», — заверила нас старший преподаватель кафедры архитектурного проектирования Ольга Бондаренко.

Главное же достижение днепропетровских архитекторов в том, по словам Воробьева, что они одними из первых предложили такие решения, которые гармонично вписывают города и их архитектуру в природную среду, не разрушая ее.

По материалам УаНет

Як Буковель осніжує траси




Перший в СНД Музей плакату відкривається під Вишгородом!


Україна стала першою країною СНД, що має власний Музей плакату! Подібний заклад є лише у Варшаві...

Ця ситуація досить дивна, враховуючи значення плакатного мистецтва в історії ХХ століття. Сталося так, що буквально на наших очах зникають цілі пласти графічних символів, які донедавна супроводжували радянських людей. А від зникнення СРСР минуло лише 20 років!

-Оригінальні плакати часів Першої, Другої світової війни давно перетворилися на антикварні раритети, що коштують великих грошей, - розповідає директор Музею плакату України, редактор журналу "Музеї України" Віктор Тригуб, - Є чимало цінителів цього напряму мистецтва, які мають вражаючі колекції. Є певні зібрання в державних музеях.

Але, спеціалізованого закладу, який би цілеспрямовано займався плакатом, ні в Україні, ні в СНД немає. Ми ризикнули поекспериментувати у цьому напрямку. Вдячні, що зустріли порозуміння зі сторони директора Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" І.П.Вікована, голови Новопетрівської сільради Р.Старенького, керівництва Вишгородської РДА і райради, Київської ОДА. Створено сайт музею, розгорнуто першу виставку.

-Наш музей має славну історію, визнано "Кращим сільським військовим музеєм України"! - говорить директор Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" Іван Петрович Вікован, - Ми зберігаємо знання про трагічні і героїчні сторінки Великої Вітчизнянної війни, вшановуючи ветеранів і полеглих бійців. Зі спогадів відомо, яке велике значення відігравав плакат у тій війні! На жаль, до нашого часу дійшли лише окремі екземпляри тих років...

Окрема тема - плакати Третього Рейху. Дуже багато можна зрозуміти, знайомлячись з продукцією пропагандистських машин двох супердержав. Зазначу, що Музей плакату розпочався з унікальної виставки чорно-білих плакатів, де розповідається про організаторів військово-промислового комплексу СРСР, легендарних конструкторів зброї. Це, до речі, дуже рідкісна серія. Отже, чекаємо у нашому музеї!
Варто нагадати, що журнал "Музеї України" започатковує вже четвертий музей!

Першим був славнозвісний Музей слідопитів, який розгорнули у садибі відомого пошуківця Володимира Даниленка, теж тут, у селі Нові Петрівці. Заклад став улюбленим для київських і закордонних журналістів. Тут знімалося безліч телепрограм, писалися матеріали, наукові дослідження... На жаль, влітку 2011 року, Володимир Васильович загинув від вибуху старого снаряду... Музей осиротів. Рідні прийняли рішення про консервацію.

Дуже відомим став Музей булатної зброї на базі колекції директора центру "Булат НВР" Володимира Остаповича. Центральним експонатом зібрання став вже легендарний Меч Революції... Були виставки...

Музей козацької страви Олександра Кочубея, теж зареєстрований у Нових Петрівцях, взагалі став лідером Антигламурної музейної групи...

-Завдяки нашим старим друзям з часопису "Музеї України", Нові Петрівці стали музейним селом, - посміхається Новопетрівський сільський Голова Радіон Старенький, - У нас чимало відомих історичних місць, заповідних зон, мальовничі схили Київського моря, тут бував і творив Т.Г.Шевченко, діяв Межигірський монастир. А нині ми отримали високий статус президентського села... Сподіваюся, Музей плакату теж стане нашою гордістю!

-Я завжди з великим задоволенням беру участь у всіх творчих експериментах команди журналу "Музеї України"! - ділиться Голова Вишгородської райради Олександр Носаль, - З ними просто цікаво. Тут і якісь карколомні міжнародні розслідування, захист культурної спадщини, фестивалі, творення нових музеїв... На рівні нашого району новостворений Музей плакату України завжди знайде підтримку!

-Ми вдячні журналу "Музеї України" за велику роботу з розшуку слідів громадян Литовської Республіки, які перебували і загинули в концтаборах НКВД на території України, - сказала аташе з культури Посольства Литви в Києві Дайва Дапшене, - З великою цікавістю сприйняли ініціативу створення Музею плакату. Нині вивчаємо питання, аби виникла можливість представити виставку плакатів у Литві. Особливо цікавить національно-визвольна боротьба українського народу за власну незалежність...

-Мені подобається наступальний стиль команди журналу "Музеї України", - заявив Голова Вишгородської РДА Олесандр Приходько, - Яка криза? Що значить чогось не вистачає? Захотіли і зробили. Поки інші роками плачуть, обивають пороги, скаржаться на важку долю, вони щось придумують і реалізовують. Я вже вірю, що Музей плакату стане успішним і здобуде міжнародне визнання! І радий, що все почалося на древній Вишгородській землі!

Зрозуміло, що Музей плакату перебуває у стадії становлення. Поки ми спираємося на ті матеріали, які є у нашому розпорядженні. Вирішується питання про придбання нових колекцій, які у вигляді виставок будуть доступні для огляду. Запрошуємо колекціонерів, готових презентувати свої зібрання. З виставковими площами ніяких проблем нема. Музей плакату може оперативно розгорнути виставку у будь-якому регіоні України. http://museum-plakat.do.am/

Вдячні колегам з провідних ЗМІ України за підтримку і розуміння! Разом ми сила!

Наталка Іванченко, Хайвей

Днепропетровск: Спасо-Преображенский кафедральный собор


Спасо-Преображенский кафедральный собор, который находится по адресу пл.Октябрьская, 1, был сооружен на том месте, откуда территориально начинался в свое время большой город Днепропетровск.

Всем известно, что 9 мая 1787 года императрица Екатерина II и император из Австрии Франц Иосиф II положили начало строительству Спасо-Преображенского кафедрального собора. Таким образом, именно их руками был положен кирпич в основу не только собора, но и официального основания города в честь властной императрицы – Екатеринослава или, на сегодняшний манер, – Днепропетровска.

Естественно, самой стройкой занимался фаворит императрицы – Г.А. Потемкин. После его смерти стройка знаменательного собора была приостановлена. На тот момент существовала проблема с водоснабжением достаточно нагорного района, которую тогдашняя власть совершенно не могла разрешить. Идя путем наименьшего сопротивления, настоящий центр города сам по себе переместился вниз по проспекту Карла Маркса сегодня, а тогда – Екатеринославскому.

Затем в 1840 году Спасо-Преображенский кафедральный собор был собран второй раз. Проект разработал российский архитектор Андриан Захаров. В 1835 году собор освятили. Теперешнее здание собора не очень грандиозное, имеет один купол с колокольней, где наверху есть шпиль.

Те, кто видел собор, могут с уверенностью сказать, что его можно увидеть практически из любой точки в городе, он стал действительно одним из символов города Днепропетровска.
Спасо-Преображенский кафедральный собор. Днепропетровск.


Спасо-Преображенский кафедральный собор, который находится по адресу пл.Октябрьская, 1, был сооружен на том месте, откуда территориально начинался в свое время большой город Днепропетровск.

Всем известно, что 9 мая 1787 года императрица Екатерина II и император из Австрии Франц Иосиф II положили начало строительству Спасо-Преображенского кафедрального собора. Таким образом, именно их руками был положен кирпич в основу не только собора, но и официального основания города в честь властной императрицы – Екатеринослава или, на сегодняшний манер, – Днепропетровска.

Естественно, самой стройкой занимался фаворит императрицы – Г.А. Потемкин. После его смерти стройка знаменательного собора была приостановлена. На тот момент существовала проблема с водоснабжением достаточно нагорного района, которую тогдашняя власть совершенно не могла разрешить. Идя путем наименьшего сопротивления, настоящий центр города сам по себе переместился вниз по проспекту Карла Маркса сегодня, а тогда – Екатеринославскому.

Затем в 1840 году Спасо-Преображенский кафедральный собор был собран второй раз. Проект разработал российский архитектор Андриан Захаров. В 1835 году собор освятили. Теперешнее здание собора не очень грандиозное, имеет один купол с колокольней, где наверху есть шпиль.

Те, кто видел собор, могут с уверенностью сказать, что его можно увидеть практически из любой точки в городе, он стал действительно одним из символов города Днепропетровска.

http://odisej2012.com/2011/11/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0/

В Украине "звездные" отели освободят от налогов


В Украине "звездные" отели освободят от налогов | Налоговые каникулы будут действовать до 2020 года.

Украинские гостиницы, которые пройдут проверку и получат "звезды", 10 лет смогут работать без уплаты налога на прибыль.

Об сообщила глава Государственного агентства Украины по туризму и курортам Елена Шаповалова.

Такое нововведение, по прогнозам ведомства, должно стимулировать заинтересованность отелей в получении соответствующей категории (звезд).

"Присвоение "звезд" в настоящее время не является обязательным - оно рекомендовано. В преддверии Евро-2012 многие хотят получить звезды, потому что это дает специальную льготу: до 2020 года отели категории 3-5 звезд освобождены от налога на прибыль, независимо от того, когда было закончено их строительство и началась эксплуатация. Эта льгота действует с 2010-го по 2020-й год", - отметила чиновница.

Одновременно те гостиницы, которые будут выставлять фальшивые "звезды", будут оштрафованы на сумму до 53 тысяч гривен.

На сегодняшний день "звездность" контролирует Национальное агентство по туризму и курортам, однако, в будущем эти полномочия могут передать в области.

Сегодня

Вперше за 100 років у Львові відкрито костел Єзуїтів


У Львові відкрито костел Єзуїтів, але поки що відвідування обмежено. Сподіваюсь, що одна з перлин Львова буде як мога скорше буде доступна до огляду. Костел був закритий понад 100 років і зараз там зберігається фонд бібліотеки ім.Стефаника. Найшли місце для зберігання книг.

Костел Петра і Павла ордену єзуїтів (вулиця Театральна, 13) – барокова святиня 1610-1630 років, один з найбільших храмів Львова. Єзуїти, утвердившись у Львові на початку XVII століття, 1610 року розпочали будівництво свого храму.

Італійський будівничий Джакомо Бріано, щойно прибувши з батьківщини, привіз до нашого міста перші подихи нового архітектурного стилю бароко. Таким чином, завершений 1630 року у Львові костел єзуїтів став чи не найпершим храмом на східноєвропейських теренах у стилі раннього бароко.

За зразок своєї творчості Бріано взяв римський костел Іль Джезу. Львівський костел став для єзуїтів третім за числом на теренах тодішньої найбільшої європейської держави Речі Посполитої та найбільшим храмом у Львові, він може вмістити п’ять тисяч вірних.

У нішах головного східного фасаду – фігури єзуїтських святих. У костелі знаходяться надгробки видатного полководця, оборонця Львова від татар Станіслава Яблоновського та родини магнатів Дідушицьких. В інтер’єрі храму багато творів декоративного живопису та скульптури XVIII-XIX століть.

Від 1773 року єзуїтів декілька разів виганяли зі Львова і декілька разів вони сюди поверталися. Зараз у приміщенні святині книгосховище. Згодом же костел Петра і Павла планують передати релігійній громаді.До костелу примикає будівля Єзуїтської колегії з мальовничим порталом і написом «1723 рік».

Тут 1661 року було засновано перший на українських теренах університет. На фасаді будівлі меморіальна таблиця, яка засвідчує, що в єзуїтській колегії вчився один з найвизначніших провідників українського народу гетьман Богдан Хмельницький.

Дивитися тут: http://www.daily.lviv.ua/?page=virtual_lviv&subpage=059_flash

14.12.2011

На развитие рекреационного комплекса Крыма в 2012-2013 гг. необходимо 100,4 млн грн


На развитие рекреационного комплекса Крыма в 2012-2013 гг. необходимо 100,4 млн грн, — Минкурортов

На реализацию программы развития и реформирования рекреационного комплекса Крыма на 2012-2013 годы необходимо 100,4 млн грн. Об этом сообщил министр курортов и туризма Александр Лиев, презентуя указанную программу на заседании крымского правительства 13 декабря, передает корреспондент РБК-Украина.

В том числе из бюджета АРК предполагается направить 21,4 млн грн, средства местных бюджетов составят почти 8 млн грн, прочие источники финансирования - 70,9 млн грн.

По данным Лиева, в рамках реализации мероприятий указанной программы предусмотрено привлечение средств международной технической помощи. Кроме того, ряд мероприятий будут реализовываться на основе софинансирования с проектом развития туризма программы Евросоюза "Поддержка совместной инициативы по сотрудничеству в Крыму".

Глава курортного ведомства отметил, что программа направлена на развитие и популяризацию санаторно-курортного лечения и оздоровления в Крыму. По его данным, за два года количество туристов, приехавших в Крым на курортное лечение, оздоровление и реабилитацию увеличится на 50%. Кроме того, будет преодолена тенденция замены санаторно-курортного лечения и оздоровления пляжным отдыхом, увеличится доля платежеспособных туристов и т.д.

Совет министров Крыма одобрил презентованную программу.

http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/na-razvitie-rekreatsionnogo-kompleksa-kryma-v-2012-2013-gg-neobhodimo-14122011180000

"Укрзализныця" занялась туризмом


Государственная администрация железнодорожного транспорта Украины и Государственное агентство Украины по туризму и курортам образовали временную рабочую группу для подготовки мер, направленных на развитие внутреннего и въездного туризма.

Как сообщает пресс-служба Мининфраструктуры, пишет Информационный центр "Украина-2012", специалисты проанализируют наиболее привлекательные для туристов места отдыха в Украине и реальные возможности железной дороги обеспечить перевозку туристов. Важный элемент в этом процессе - возможность заблаговременно определить пассажиропотоки, чтобы по заявкам туроператоров предоставить туристические поезда и вагоны.

В состав группы по вопросам перевозок туристов железнодорожным транспортом вошли представители "Укрзализныци", Гостуризмкурортов и специалисты туристической отрасли, в частности, экскурсионных отделов туристических фирм.

КИД

13.12.2011

Дорогу Житомир-Київ ремонтують масштабно і цілодобово. Рух обмежили до 40 км\год


Дорожники розгорнули капітальний ремонт автомобільної дороги М-06 Київ – Чоп відразу на 11 відрізках автошляху Київ-Житомир:

- км 25+800 – км 40+870 (правий проїзд);
- км 40+980 – км 56+500 (лівий проїзд);
- км 56+600 – км 58+100 (правий проїзд);
- км 58+200 – км 66+850 (лівий проїзд);
- км 66+950 - км 74+320 (правий проїзд);
- км 74+840 – км 84+050 (лівий проїзд);
- км 84+150 – км 85+400 (правий проїзд);
- км 89+400 – км 106+200 (правий проїзд);
- км 108+900 – км 116+300 (правий проїзд);
- км 116+350 – км 119+350 (лівий проїзд);
- км 119+400 – км 120+650 (правий проїзд).

Загальна протяжність ділянок, на яких ведуть ремонтні роботи становить 113,9 км. Роботи ведуться цілодобово. Швидкість руху обмежено до 40 км/год. - повідомляють портал ZThata Укравтодор та Міністерство інфраструктури.

При капітальному ремонті використовуються найсучасніші технології, які поширені в багатьох країнах Європи. З метою підвищення стійкості покриття до утворення пластичних деформацій під дією руху великовагових транспортних засобів, яка часто виникає у вигляді колійності, верхній шар дорожнього одягу влаштовується зі щебенево-мастикового асфальтобетону (ЩМА) на основі бітуму, модифікованого полімерними добавками, який характеризується підвищеною колієстійкістю.

Асфальтобетонне покриття армується сучасними геотекстильними матеріалами. Шар основи дорожнього одягу влаштовують із суміші, укладеної за технологією холодного ресайклінгу.

На основному проїзді I категорії планується встановити дорожні знаки III типорозміру із застосуванням високоінтенсивної світлоповертальної плівки. На ділянках доріг, де рівень шуму від руху транспортних засобів не відповідає нормативним вимогам, передбачається встановлення шумозахисних екранів вітчизняного виробництва.

Для підвищення рівня безпеки руху та покращення якості зимового утримання автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці Київ-Житомир планується впровадження системи метеорологічного контролю. Встановлення дорожніх метеостанцій надасть можливість прогнозувати утворення ожеледиці та снігових заметів на покритті автодороги, зменшити вартість зимового утримання та підвищити рівень безпеки дорожнього руху.

Рух на зазначених ділянках планується відкрити до кінця будівельного сезону 2011 року.

Нагадаємо, М-06 Київ – Чоп належить до об’єктів, задіяних до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

http://zthata.com.ua/news/novosti-stroitelstva-ukraini/15738-dorogu-zhitomir-kiyiv-remontuyut-masshtabno-i-cilodobovo-rux-obmezhili-do-40-kmgod.html

EURO-2012 - польский формат


Поляки переживают, что заработают на Евро-2012 вдвое меньше, чем Украина | Когда спала эйфория по поводу удачной для сборной Польши жеребьёвкой группового раунда Евро-2012, поляки нашли повод для печали. По предварительным подсчетам, прибыль страны от зарубежных болельщиков, опять же, из-за результатов жребия, будет вдвое меньше, чем у Украины.

Напомним, что в группу А к полякам попали Россия, Греция и Чехия. Также в этой стране свои поединки проведут команды группы C: Испания, Ирландия, Хорватия и Италия. Как отмечают польские СМИ, почти все страны так называемой группы PIIGS - наибольших должников Европы - жребий определил в Польшу: Ирландия, Италия, Греция и Испания. Не хватает только Португалии, которая свои матчи группового раунда проведёт в Украине.

По подсчетам аналитиков, Польша заработает на зарубежных болельщиках во время Евро около 280 миллионов долларов, тогда как Украина - почти в два раза больше: 470 млн.

Как пишет Wirtuаlna Polska, основываясь на мнении вице-президента Института туризма, доктора Кристофера Лапачинского, наименее затратными могут стать чехи. Ведь от границы с Чехией до Вроцлава, где и пройдут все матчи сборный - менее 200 км. Лапачинский не без оснований полагает, что чехи будут приезжать только на матчи своей сборной и тут же возвращаться назад.

С болельщиками России ситуация несколько иная. Лапачински уверен, что россияне являются одними из самых желанных туристов, так как не ограничивают себя в расходах. Вот только большинство российских туристов будет с Калининградской области, а там, по словам доктора, люди вовсе не расточительны.

Надежду поляки связывают со сборными Англии, Португалии и соседями из Германии, которые, несмотря на то, что матчи будут проводить в Украине, проживать намерены в Польше.

У красноярцев появилась возможность купить тур на Евро-2012


Красноярцы, РФ начали покупать туры на Евро-2012| Сколько стоят билеты на матчи сборных и трудно ли их достать?

Спасибо сборной России по футболу за то, что она попала на Евро-2012. Теперь у красноярских болельщиков, как, впрочем, и у болельщиков из других городов страны появился смысл отправиться в Польшу и Украину, чтобы там поддержать команду.

До старта игр еще около полугода (они начнутся с 8 июня), а вокруг билетов на матчи уже развернулся настоящий ажиотаж. Еще в марте на официальном сайте УЕФА стартовала их продажа. А если быть точнее, розыгрыш. Все желающие попасть на игру оставляли свои заявки на портале. И лишь одному из двадцати человек выпадал счастливый шанс урвать билетик, ведь их, учитывая масштаб события, совсем немного: 1 400 000 штук.

Заявки на розыгрыши билетов принимаются до сих пор. Однако оставить их несколько проблематично: сайт УЕФА частенько «подвисает» из-за большого наплыва посетителей.

Впрочем, одному из футбольных болельщиков Красноярска все-таки удалось заполучить билет на один из матчей.

- Мне билет брат из Архангельска подарил на День рождения. Заказал на сайте. Так что 19 июня я уже буду в Киеве. Правда, не знаю, за кого буду болеть, потому что это будет игра плей-офф, и пока её участники еще не известны. Но я все равно доволен, что смогу её посмотреть, независимо от того, кто выйдет на поле. Кстати, билет обошелся брату в 125 евро, - рассказал Артем Арямов.

Помимо покупки заветного квитка на сайте, есть и еще способы:

Выиграть в конкурсах, организованных спонсорами турнира. Для этого необходимо сейчас особенно активно следить за всеми спортивными новостями, и, быть может, удача вам улыбнется.

Вступить во Всероссийскую ассоциацию болельщиков. В этот раз её членам достанется порядка трех тысяч билетов. Но вряд ли сейчас этот способ окажется действенным. Ведь в фан-клубах уже есть свои старожилы и вряд ли они готовы отдать свой кусок этого лакомого пирога.

Можно купить билет на сайте УЕФА у перекупщика. Но там вы вряд ли сможете приобрести билеты на матчи российской сборной. В основном сбрасывают билеты сборных, которые не попали на Евро.

И самый привычный для нас, русских, способ: купить билет в последний момент у спекулянтов рядом со стадионом. Но приготовьтесь заранее к тому, что цена у него будет просто заоблачная.

Если вопрос покупки билета для вас уже решен, то пора позаботиться и о билетах до Киева и Варшавы, где будут проходить игры. Сейчас УЕФА совместно с туристическими агентствами занялась созданием туров, рассчитанных специально под время проведения матчей. В каждой стране, чья сборная выступит на ЕВРО, будет не больше двух лицензированных турфирм.

ТОЛЬКО ЦИФРЫ

СТОИМОСТЬ БИЛЕТОВ НА МАТЧИ (в евро)

на матчи открытия 45-250 *
Групповые матчи 30-120
Четвертьфиналы 40-150
Полуфиналы 45-270
Финал 50-600


Комсомольская правда

11.12.2011

Київський торт - солодка легенда столиці



Є легенда, що рецепт "Киівського торта" виник через помилку кондитерів, які підготували для бісквіта партію яєчного білка і забули поставити в холодильник. Наступна зміна зробила тісто. "Батьками" торта вважають Костянтина Петренка і Надію Чорногор.

Ця візитівка української столиці народилася на фабриці Ім. Карла Маркса. За однією з версій, солодкий шедевр з’явився через помилку кондитера, який, підготувавши для бісквіту яєчний білок, не сховав вчасно в холодильник.

Тоді начальнику бісквітного цеху Костянтину Петренку довелося викручуватися з ситуації і зробити торт з того, що вийшло.

Зараз кондитери сумніваються в цій «помилковій» версії, а говорять, що цілеспрямовано працювали над винаходом нового оригінального рецепту. Так стверджують на «кондитерці» ім. Карла Маркса, яка вже кілька років змінила назву на «Рошен» (похідне від прізвища нинішнього власника і засновника корпорації – Петра Порошенка).

Спочатку до складу торта входив винятково горіх кеш'ю, який в надлишку надходив до Радянського Союзу з Африки в обмін на зброю. Зараз для приготування «Київського» використовують фундук. Секрети рецепту приготування коржів, які і є родзинкою торта, кондитери не розкривають.

Практично всі київські хлібокомбінати зараз випускають торти, які називаються «Київськими», але їм не вдається домогтися оригінального смаку. Та й самі кондитери нарікають, що для всієї повноти смаку торта радянських часів не вистачає спеціального коньяку для просочення коржів, який виготовляли з особливого сорту кримського винограду. Його вирубали під час антиалкогольної кампанії у 1980-х роках.

Одним з найвідоміших цінителів торта був Леонід Брежнєв. Кажуть, на 70-річчя йому подарували торт із 70-ти білково-горіхових коржів вагою 5 кг. Брежнєву так сподобався подарунок, що він звелів, щоб і його кухарі навчилися готувати такий торт. Але такої смакоти, як у Києві, у них не вийшло.

Знаменитий торт у часи дефіцитів дарували як презент лікареві або чиновнику. Традиційно цей солодкий подарунок передають поїздами в Москву, за що московські рейси з Києва і називали «тортовозами». «Київський торт» і зараз вважається найкращим подарунком з України.

Багато хто любить торти, в яких є безе. Але найулюбленіший із всіх тортів це судячі по всьому торт «Київський», який намагаюся готувати, коли з’являється час.

Для приготування торта підготуйте:

для коржа:

60 грам цукру
200 грам курячих білків
1 пакетик ванільного цукру (можна трохи менше)
50 грам борошна
140 грам горіхів (краще використовувати фундук)
180 грам цукру

для крему:

1 куряче яйце
150 мл свіжого молока
200 грам цукру
10 грам порошку какао
1 столова ложка будь-якого коньяку
250 грам розм’якшеного масла
1 пакетик ванільного цукру

Приготування Київського торта | Приготуємо коржі. Білки необхідно залишити на 12 годин або добу в теплому місці. Потім білки добре збити. Додати пакетик ванільного цукру і цукор (60 грам). Знову збити. Змішати здрібнений і підсмажений фундук, борошно і цукор (180 грам). Додати цю масу до білків.Перемішати. Дві форми застелити папером для випікання. Одна форма повинна бути більша за іншу в ширину на 2-3 см. Помістити безе у дві форми. Помістити дві форми в духовку і випікати одночасно при температурі 150 градусів близько 2 годин (може трохи менше). Готові коржі мають світло-коричневий відтінок. Коли коржі будуть готові, залишити їх на 12 годин і тільки потім виймати з форми.

Приготуємо крем. Змішати яйце і молоко до однорідної маси. Додати цукор. Перемішати. Дати повариться такому сиропу 3-4 хвилини, після чого зняти з вогню. Остудити. Масло збити. Додати пакетик ванільного цукру. Збити. Вливати сироп маленькими порціями, весь час збиваючи. Крем готовий. 200 грам готового крему змішати з какао і збити. У іншу масу додати коньяк і теж збити.

Покласти на тарілку або папір для випікання самий великий корж. Цей корж добре змастити білим кремом. На крем покласти другий корж. Тепер потрібно підрізати нижній корж так, щоб він був такого ж розміру, як і верхній корж. Боки і верх торта намазати кремом з какао. Якщо залишився крем, можна прикрасити торт за допомогою кондитерського шприца. Посипати торт крихтою від нижнього коржа. Охолодити торт в холодильнику.

Рецепт київського торта дуже складний у приготуванні, та й займає дуже багато часу. Але результат вартий цього.

Бажаємо приємного апетиту!

За матеріалами УаНЕТ