Екотуризм, агротуризм, зелений чи сільський?

Все нове – це трохи призабуте старе?! Саме так. Не всі можуть похвалитись, що були на морі, відпочивали на гірськолижному курорті, або відвідали заморські країни. Мовчу про Куршавель, Багами, Монако...

А от випадки свого відпочинку “у бабусі на селі”, ак варіація “у тітки”, тощо, зможе пригадати кожен. Недарма наші розумні мами відвозили нас, малих, саме сюди, в село, на цілюще повітря і свободу, щоб гарно оздоровились на домашньому молочці, яєчках, овочах та фруктах.

А чим ще можна було займатись у селі? Правильно! Поганяти на велосипеді, сходити у ліс по гриби-ягоди, на річку купатись, чи ловити рибу. А то й заглянути до сільського клубу, благо щодо віку обмежень не було. Тут збиралися усі, хто хотів відпочити: і молодь, і сімейні пари, і діти.

Село змінилось за останні роки. Зникли колгоспи, на їх місці почали з’являтись фермерські господарства. Вже нікого не здивуєш у селі природнім газом, водопроводом, чи інтернетом... Усіма цими благами користуються і сільські мешканці.

Але незмінними залишились такі чудові речі, як ранковий спів птахів, тиша, безмежне море зелені, домашня їжа...

Влітку завжди збагачуємось новими знайомствами. Відпочинок на селі не виключення. А можливо, пощастить, і придбаєте не тільки знайомтсва, але й щирих друзів.

Та вкінці-кінців, гарно виспитесь, не чуючи шуму машин та галасу натовпу попід вікнами, вдихаючи не забруднене індустрією, а чисте і духмяне повітря.

Геть з міста! Далі від благ цивілізації! Від шуму і гаму, від штовханини. Цілющого кисню стомленому мозкові! Тут, у селі, ваш відпочинок зможе перетворитись і на роботу, але таку, що буде приносити суцільне задоволення.

Рій нових ідей сам з’явиться після кількох днів прострації. Для творчих натур, то саме те, що треба. Щоб ніхто не заважав і не дихав у потилицю.

Сучасне століття відкриває для себе давно відомі істини. Але краще пізно, ніж ніколи.

“Зелень” із зеленого туризму

Цей вид туризму став популярним недавно і всі кинулись рахувати “зелень” від зеленої галузі. Потреба людей за відпочинком саме у сільській місцевості, породила й ідеї заробітку, свіжі гроші у державну касу, але дещо і для селян.

Не зважаючи на те, що деякі сільські жителі прагнуть розвивати зелений туризм, їм заважає законодавча невизначеність. Немає відповідної рекламної кампанії на державному рівні. Сьогодні ще не визначений правовий статус сільського господаря. Не вирішене питання і про підготовку фахівців для зеленого туризму, тому багато хазяїв керуються винятково своїми знаннями й уміннями.

Сільський туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що динамічно зростають, бо ідеї охорони навколишнього середовища, популярні серед західної цивілізації, охопили й індустрію туризму.

Внаслідок цього серед масових туристів виник попит на види туризму, альтернативні масовому, - так звані, зелені подорожі.

За офіційними статистичними даними ВТО, зелені подорожі на сьогодні займають від 7 до 20 % у загальному обсязі турпоїздок. Темпи росту сільського зеленого туризму оцінюються від 10% до 30% у рік. Тільки європейський ринок сільського зеленого туризму, за оцінками Європейської Федерації Фермерського та Сільського Туризму, зараз складає близько 2 млн. ліжко-місць.

Український ринок потенційно здатний прийняти та розмістити на селі близько 150 тис. зелених туристів.

Західна практика показує, що вигода є для всіх: і для держави, і для сільських господарів, і для туристів.

Якщо ти сільський господар

Сільський туризм слід розглядати як можливість додаткового заробітку для сільського населення, як компонент комплексного розвитку сільських територій та сільської інфраструктури, а також як один із чинників стратегії подолання бідності в сільській місцевості.

Другий аспект полягає в популяризації української культури, поширення знань та інформації про історичні, природні, етнографічні особливості України, що є підставою для визнання сільського зеленого туризму суспільно цінною та корисною сферою відносин.

Центральною фігурою в організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка проживає в селі, здійснює основну діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, та побічну, - з використанням майна цього господарства для наданням послуг у сфері сільського зеленого туризму, а саме: забезпеченням відпочиваючих комплексними послугами: житлом, харчуванням, ознайомленням з місцевою культурою і традиціями, або ж, наразі, тільки житлом.

“Зелений туризм всіляко підтримується та заохочується державою, доступ до діяльності в цій сфері максимально спрощений”, твердять сайти наших офіційних установ.

Але, що стосується державної допомоги в організації зеленого туризму, то проштудувавши “воззванія” різних нових організацій, що бажають ловити рибу в цій воді, я дійшла висновку, що знову ж таки, кошти, якщо і виділятимуться державою, то до кишені “зеленого господаря” не дійдуть. А жаль.

Неприємно усвідомлювати, що державні дотації будуть осідати у касах різноманітних “посередників”, а це гроші, які перш за все необхідні для сільських господарів.

Адже, погодьтесь, що не у всіх сільських будинках є ванна кімната, у багатьох ще й досі “удобства во дворе”. Навіть за наявності газопроводів та водопроводів у самому селі, люди не мають коштів провести ці блага до будинку. Залишається надіятись на краще та на сили самих сільських господарів, справжніх господарів, що зможуть самотужки запропонувати нам відпочинок класу люкс.

Часто наш сільський хазяїн і сам ще не розуміє, що можна гармонійно поєднати комфорт і затишок з народними традиціями. Йому все ще здається, що якщо це село, то воно і повинне залишатися з пилом, болотом і бездоріжжям. Тому, спеціальний короткий освітній курс для організаторів сільського відпочинку мусить бути, наразі, обов’язковим.

Можливо, з часом, наше село справді перетвориться на райський куточок для духовного і фізичного відпочинку. Але за умови, що господарям буде допомагати держава, якщо бажає поповнити свою казну.

Що дає нам сільський туризм?

Задоволення, які ні один інший вид відпочинку дати не в змозі.

1.Тиша! Кукурікання півня вранці і мукання корови не рахуємо.
2.Чисте повітря, якого так не вистачає у містах.
3.Відсутність людей, тобто спілкування тільки за вашим власним бажанням.
4.Велосипедні та піші подорожі.
5.Рибалка і мисливство.
6.Пізнання агрокомплексу: як ростуть рослини, як за ними доглядають...
7.Знайомство з тваринництвом та й живими тваринами, домашніми і лісовими мешканцями.
8.Споживання домашньої їжі.
9.Можна покататись на конику верхи, а то й на справжній підводі. Якщо пощастить, то у сіні. Або на човні.
10.Необмежений періодами. Можна відпочивати і влітку і взимку.
11.Знайомства з ремеслами і народними промислами та традиціями.
12. Можна ознайомитись з національними піснями та танцями.
13. Можна прийняти участь у сільській праці та місцевих фестивалях і ярмарках.
14. А можна просто лежати на перині і лінуватись!

А наші свята: Різдво, Паска, сільські весілля – просто чудові враження! До речі, бажання кожного західноєвропейця, який хоч трохи чув про Україну, побувати саме на нашому сільському весіллі. Не нехтуйте, тим, що у вас під боком і коштує дешево.

Тепер всі бажаючі за невеликі гроші можуть «повернутися до природи», зануритися в атмосферу здорової домашньої кухні, народних ремесел та фольклору.

Куди? По Україні

Сектор зеленого туризму швидко розвивається в Україні. Особливо останніх 10 років. І хоч садиб, які можуть прийняти вибагливого сучасного туриста небагато, все ж справа швидко і впевнено посувається вперед.

Два основних регіони, що вже мають гарні пропозиції: Карпатський, де народні традиції зберігаються дуже дбайливо та Крим з його унікальним поєднанням моря і гір. Останнім часом до них доєдналися Полтавщина, Чернігівщина, Хмельниччина і Вінниччина.

Також зверніть увагу ось на що. Туристичні фірми накручують свої відсотки, від яких вартість відпочинку значно зростає. Наприклад, на Новорічні свята у Карпатах хазяїн бере за свої послуги 30 гривень з людини, а фірма пропонує цю ж послугу за 130 гривень. І, коли турист приїжджає на місце, він розуміє, що ціна не відповідає якості.

Тому радо пригадайте своїх сільських родичів та знайомих. Перед тим, як “заявитись”, поспілкуйтесь з людьми, поясніть ситуацію і запропонуйте ціну. Не надійтесь на “безплатний сир”.

У цьому випадку, ви щонайменше будете знати куди і до кого їдете та на який рівень комфорту розраховувати. Держава та турагенції, звісно залишаться внакладі. Але для нас важливий наш відпочинок, а не проблеми тих, які не цікавляться нашими проблемами. Вибачайте за каламбур.

Куди? За кордон

Хоча “сільський туризм” для нас словосполучення нове, воно знайоме
європейцям ще з початку 70-х років. Особливо популярний він у Франції , Іспанії й Італії, Сербії, Хорватії, Румунії і Польщі.

В Італії, приміром, можна «зняти номер» у старому млині або древньому монастирі, а то й у церкві, а в Іспанії – на мальовничій фермі.

У Хорватії цікавий відпочинок на безлічі невеличких островів, а ще на маяках. Тільки тут треба бути готовим до відсутності електроенергії та водопостачання. Це для тих, хто хоче відчути себе справжніми “робінзонами”.

Особисто я важаю, що відпочивати треба чим ближче до своєї домівки. Якщо бажаєте справді відпочити, а не стомитися. Тож і за кордон варто вибирати найближчу дестинацію.

Не треба думати, що в Польщі краще, аніж у Росії. Адже сам шлях від, скажімо, Харкова до Польщі з’їсть добрячу частку ваших вільних днів. То може, справді у Росію? А чому б не в Білорусію? Мальовничих цікавих місцин вистачає всюди.

Та ж сама порада і для тих, хто живе поряд західних кордонів. Тут існує тільки одна проблема, шенген-віза: Польща, Угорщина, Словакія, Румунія. Але ж можна вибрати країну, куди ця віза не потрібна. Бронюйте авіапереліт і гайда у Сербію, Чорногорію, Хорватію, Македонію (бувші югославські республіки).

Особливо цікаві і недорогі пропозиції з Сербії. Віза робиться буквально за одну годину і коштує дешево. Відома традиційна доброзичливість сербських господарів. Відмінна кухня, яка не обмежується тільки балканськими спеціалітетами, а включає і найкращі східні та західні традиції. Якісне, комфортне житло. А ще краса та різноманітність сербського краю.

По секрету...

Відкрию вам таємницю. Нерухомість на селі почала рости в ціні, завдяки підвищенню попиту на неї. Отже, якщо маєте 3-5 тисяч зелененьких (не забувайте й про кредит), не гайтесь, поки є ще така можливість. Забезпечте себе і свою сім’ю хатиною в сільській місцевості.

1-3 години їзди від міста, це приблизно 50-150 км. Тобто зможете в той же день і поїхати, провідати своє господарство, але й повернутись в місто. За межею 50 км від міста, ціни поки що фантастично низькі.

Найбільшим попитом користується, звісно, сільська нерухомість коло Чорного моря і в Карпатах. І ціни тут відповідні – вже досить високі. Та якщо вам, як і мені, не стало до моря, чи гір, то сіл у нас на всіх вистачить. Мене радує час від часу бачитись з моїми родичами, а ще я люблю лісові суниці. От звідси і “танцювала”, як кажуть. А смаки у нас, у всіх, різні. Тож завжди вибирайте тільки те, до чого ваша душа з першого разу “прикипить” - не прогадаєте.

Боїтесь залишити без догляду, напризволяще ваш маєток? Домовтесь з сусідами. Дозвольте їм обробляти вашого города, а в селах, це приблизно півгектара (50 соток) і люди будуть заодно наглядати і за вашим майном.

До того ж, всім відома українська доброзичливість та гостинність. Коли приїдете наступного разу до села, вам “напакують торби”: домашня картопелька, морквочка, цибулька, свіженька городинка... а може й сальця з м’ясцем, якщо гарні відносини встановите з місцевими жителями...

Я поїду у серпні. Ліс і озеро. Духмяне повітря. Спраглі новин люди. На озеро поїду велосипедом. А в ліс гриби піду збирати пішки. А ще хочу навчитись на конику їздити верхи.

То як назвемо наші подорожі на село? Сільський, екологічний, агро, біотуризм, природний чи зелений туризм? А можливо, пригодницький? Адже, саме до складу пригодницького туризму входять ці різновиди (з підвидами) за статистикою ВТО.

Дехто розмежовує ці підвиди туризму. Скажімо, екотуризм має на увазі дбайливе ставлення туриста до відвідуваних заповідних місць. Біотуризм – поїздки у дику природу. Природний та пригодницький туризм – будь-який відпочинок на пророді (не завжди, на жаль екологічні).

Але мета цієї статті не заплутати читача у різноманітних визначеннях, а допомогти зрозуміти, що існує поряд нас якісний та доступний по ціні вид туризму, як би ми його не називали.

У всякому випадку, для сучасної людини має бути нормою дбайливе ставлення до природи, а поєднати всі ці задоволення, відпочиваючи на селі, можливо! І натуральними продуктами можна поласувати, і в заповідні хащі забратись, і по чудовому саду прогулятись і подивитись, як за ним треба доглядати, і пригоди на свою голову знайти.

Тоді, гайда, за пригодами. І не забудьте фотоапарат. В селі теж є, що фотографувати. Нових сил вам і нових вражень!

Маріанна Галуза, вільний журналіст "ХайВей"
© Новина підготовлена для розміщення Бізнес-блог-регістратором
ТУТ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛАННЯ НА ВАШ МЕРЕЖЕВИЙ РЕСУРС
Розміщення посилання на Ваш інформаційний профіль платне