Жителі півострова постраждали від власної жадібності. Явно завищені ціни на відпочинок, приправлені ненав'язливим сервісом, змусили туристів шукати більш гостинних курортів. Минулого літа замість очікуваного збільшення кількості приїжджих їх потік знизився на 500-700 тис. чол.
Більше того, Крим став прихистком сильно обмежених в засобах відпочивальників, які зуміли накопичити грошей лише на койкомісце і відчайдушно економлять на їжі та розвагах. У результаті помітно впало не тільки завантаження готелів, але й продажі екскурсійних турів, відвідуваність ресторанів та інших розважальних закладів.
Холодне літо 2011-го
Терпіння туристів, які довгі роки вибачають місцевим готелям непомірно завищені ціни та неякісний сервіс і відвідували півострів швидше за звичкою, ніж у розрахунку на хороший відпочинок, цього року увірвався. Підсумки літа сильно розчарували кримчан. Напередодні початку сезону місцеві чиновники прогнозували збільшення туристичного потоку з торішніх 5,7 млн до 6 млн чол., а деякі експерти навіть озвучували цифру в 6,5 млн чол. Але вже зараз зрозуміло, що планка виявилася явно завищеною.
Хоча офіційної статистики, що дозволяє судити, скільки ж курортників відвідало цього сезону АРК, поки немає, попередні оцінки показують, що реальні показники навряд ледь дотягнуть до 5 млн. Генеральний директор туристичного агентства "СНП Крим" та голова профільної організації "Туристичний актив Криму" Іван Коваленко зазначає, що потік приїжджих скоротився як мінімум на 15-20%. Його колега, директор компанії "Південна перлина" Наталія Розинська, оцінює спад попиту на відпочинок на півострові ще песимістичніше - в 20-30%.
Причому спостерігалося зниження активності практично всіх груп туристів, на яких традиційно роблять ставку кримчани. Так, українців на вітчизняних чорноморських курортах було як мінімум на 10% менше, ніж зазвичай. Крім туристів, які їдуть відпочивати за власні гроші, місцеві здравниці недорахувалися і пільговиків. За словами президента Асоціації туроператорів Криму і Севастополя і керівника групи компаній "Кандагар" Бориса Зелінського, через різке зменшення державного фінансування санаторії втратили клієнтів, відпочинок яких оплачувалася з фондів соціального страхування.
Нинішнім літом їх приїхало вчетверо менше, ніж зазвичай. "Деякі готелі, які раніше завантажували 50-100% номерів за рахунок таких курортників, взагалі були порожніми", - розповідає він. Підвели і білоруси. Якщо минулого року півострів відвідали близько 250 тис. жителів сусідньої країни, то цього року через економічні проблеми потік не перевищив і 30 тис. чол. "З 200 чоловік, які забронювали готелі через нашу компанію, приїхали всього семеро. Решта відмовилася від відпочинку", - каже Іван Коваленко. Зрадили Криму і росіяни, що традиційно вважалися одними з найбільш відданих його шанувальників. Замість очікуваних 1,2 млн чол., тут відпочили менше 800 тис. Решта переорієнтувалася на свої чи закордонні курорти.
Кримчани звинувачують у всіх своїх бідах погоду, мовляв, початок високого сезону в липні збіглося з різким похолоданням, море штормило, а температура води не перевищувала 20 градусів. Але місцеві готельєри проігнорували подібні "дрібниці" і підвищили ціни на 15-20%, мотивуючи свої дії подорожчанням комунальних послуг, збільшенням податкового навантаження і загальною інфляцією в країні. Відпочивальників ці аргументи не переконали, тим більше що рівень сервісу та туристичної інфраструктури на півострові, як і раніше, залишає бажати кращого. "У результаті в пік сезону в багатьох готелях пустувала третина номерів", - резюмує Борис Зелінський.
Нашестя бідних
Ще більше, ніж негативна динаміка туристичного потоку, кримчан турбує кардинальна зміна його структури. Від відпочинку на півострові практично відмовилися приїжджі із середнім рівнем доходу. "Основну масу гостей складали небагаті туристи, які економили, на чому тільки можна", - зазначає Іван Коваленко. Якщо торік тижневий бюджет середньостатистичного приїжджого становив 3 тис. грн., то цього року він скоротився до 2 тис. грн., незважаючи на те що практично всі складові відпочинку істотно подорожчали.
Схожі цифри називають і в Міністерстві туризму і курортів автономії. За даними чиновників, середня сума, яку цього року витрачали на відпочинок курортники, складає близько 2, 5 тис. грн. "Це вдвічі менше, ніж бюджет середньостатистичного туриста в Росії, і втричі - ніж у Польщі", - скаржаться у відомстві. Ставка на економію призвела до різкого зменшення кількості "цивілізованих" курортників, які купують путівки через туристичні агентства і вибирають проживання у великих готелях і санаторіях. Якщо минулого року в Криму відпочивало "дикунами" 3,95 млн. чол., то цього року - майже 4,6 млн., - зазначають у профільному міністерстві.
Зрозуміло, що такі туристи надають перевагу найбільш дешевим варіантам розміщення в приватному секторі вартістю не більше 200 грн. з особи на добу. Тому менший спад попиту відчули курорти Східного і Західного Криму, де житло традиційно дешевше, ніж на ПБК. Крім того, зросла кількість тих, хто зупинявся в автомобільних кемпінгах на узбережжі, а також піших туристів, що ночують у наметах.
Але ще більше, ніж на проживанні, курортники економили на харчуванні та розвагах. "Набережні Ялти і Алушти заполонили відпочивальники з дволітровими пляшками пива і купленим в супермаркеті "сухим пайком", - нарікає Іван Коваленко. Зубожіння туристів відчули на власному гаманці навіть виробники продуктів харчування і напоїв, продукція яких завжди користується підвищеним попитом в курортний сезон. Директор з продажів ПАТ "САН ІнБев Ураїна" Дмитро Шпаков каже, що цього літа вони продали пива в Криму набагато менше, ніж планували (точних цифр у компанії поки не називають).
Експерт пов'язує провальний сезон зі значним скороченням туристичного потоку і поганою погодою. "По суті, справжнє кримське літо тривало лише два тижні. Тому ряд сезонних роздрібних торгових точок та кафе так і не відкрився", - говорить він.
У рази впали продажі місцевих екскурсійних бюро, скоротилася відвідуваність розважальних закладів. За словами керівника компанії "Ресторанний консалтинг" Ольги Насонової, багато рестораторів, що працюють на узбережжі, відчули відтік відвідувачів. Втім, прайси в закладах громадського харчування, незважаючи на напівпорожні зали, залишалися високими аж до кінця літа.
Зміркувавши, що Крим заполонили бідні туристи, звідти пішли рекламодавці. Як сказала директор агентства "Південний проект" Ірина Лерманова, ті, які бажають розмістити рекламу на кримських білбордах вже не вишиковуються в чергу, як раніше. Нинішнього літа на півострові пустувало до третини конструкцій.
Багато компаній, що оплатили щити на весь сезон, включаючи вересень, на початку серпня згорнули маркетингові програми і відмовилися від площ. Реальні втрати від провального сезону ще належить підрахувати. За оцінними даними, якщо за минуле літо готельєри, ресторатори, продавці екскурсій і товарів масового попиту заробили близько 20 млрд грн., то за це - удвічі менше.
Порожні витрати
Для кримських чиновників невтішна статистика стала неприємним сюрпризом. Адже з місцевого бюджету на підготовку до літа була виділена солідна сума. За повідомленням Міністерства туризму і курортів АРК, всього витрачено близько 700 млн грн. проти 320 млн грн. в 2010 р. Гроші пішли на поповнення тролейбусного парку, що забезпечує сполучення між Сімферополем і Ялтою (закуплено 60 одиниць техніки), ремонт доріг, а також рекламу туристичних можливостей півострова в Україні, Білорусі, Прибалтиці та РФ.
Крім того, в уряді автономії хваляться оновленим сімферопольським аеропортом, збільшенням кількості авіарейсів і поліпшенням готельного фонду. Половина з понад 300 кримських здравниць цього року здійснила реконструкцію та істотно облагородила свій номерний фонд. Обсяги інвестицій в приватні готелі зросли на 40% і перевищили 1,5 млрд грн., за рахунок чого до початку сезону вдалося ввести в експлуатацію кілька нових комплексів.
Але відпочивальники не оцінили спроби кримчан облагородити курорти. Відповідно до досліджень, проведених на замовлення Міністерства туризму і курортів АРК, більше 40% приїжджих не помітили жодних змін на краще. Можливо, загальне враження змастили такі "дрібниці", як необлаштовані, брудні пляжі і сервіс, який залишає бажати кращого. Прибережну смугу в багатьох населених пунктах не чистили вже кілька років, проте за доступ до моря відпочивальникам нерідко доводиться платити. З близько 600 кримських пляжів безкоштовними цього сезону офіційно були лише 200 (напередодні сезону профільне відомство заборонило стягувати плату за вхід на муніципальні пляжі), але на практиці таких виявилося ще менше. Вхідний квиток коштував 20-50 грн., але жодного сервісу, а часто навіть прийнятних умов для відпочинку туристам за ці гроші не пропонували. Чиновники визнають: проблеми дійсно є.
Так, залишає бажати кращого якість під'їзних шляхів до пам'ятників архітектури та місцевих пам'яток, що користуються підвищеним попитом серед туристів (зокрема, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен, Великий Каньйон Криму, водоспади Джур-Джур, Учан-Су, селище Новий Світ та ін.). Немає і сучасного маркування туристичних і гірничо-лісових маршрутів. Для обслуговування круїзних суден на сьогоднішній день використовується лише Ялтинський і частково Євпаторійський пасажирські порти. Феодосійський ж, незважаючи на його міжнародний статус, фактично закритий і гостро потребує реконструкції, що, на думку представників Міністерства туризму і курортів, не дозволяє нарощувати потік іноземних відпочивальників.
Поліпшити туристичну логістику можна було б і за рахунок відкриття нових авіа майданчиків. Поки пасажирські рейси обслуговує тільки Сімферопольський аеропорт, хоча за належного фінансування можна реконструювати майданчики для прийому чартерних рейсів і в інших населених пунктах (Качі, Джанкої, Керчі, Саках та ін.). Створивши таку мережу, реально проводити і вертолітні екскурсії, - кажуть у профільному відомстві. Але як скоро буде реалізована хоч частина цих планів - велике питання. Адже державних грошей на втілення в життя всіх ідей чиновників явно не вистачить.
Підприємці ж скаржаться, що бізнес-клімат на півострові останнім часом помітно погіршився. У місцевих компаніях нарікають, що з введенням Податкового кодексу виросло фіскальне навантаження на приватних підприємців - власників міні-готелів, яких замучили податковими перевірками.
Чиновники рапортують, що за кілька останніх місяців їм вдалося збільшити бюджетні надходження від санаторіїв та готелів на 15 млн грн. І це при тому, що сертифіковані готелі рівня три-п'ять зірок були звільнені від сплати податку на прибуток (що, втім, не позначилося на їх розцінках для постояльців). Тобто основне податкове навантаження лягло на плечі міні-готелів і приватного сектора, в яких зупиняється до 80% гостей. Влада деяких курортних міст пішла ще далі.
Приміром, у Ялті посилили контроль за власниками квартир, що здаються в оренду. Їх зобов'язали отримувати статус приватних підприємців і платити податки. І хоча законослухняних орендодавців на практиці виявилося не так багато, як розраховували фіскали, загальна вартість житла в місті підскочила на 20% і стартує від 400 грн. на добу. "Поки влада не змінить свого ставлення до підприємців, на здешевлення відпочинку в Криму розраховувати не варто", - переконаний Борис Зелінський.
Однією з головних проблем півострова є горезвісне "кримське хамство". Навіть власникам фешенебельних готелів, номер в яких коштує кілька тисяч гривень на добу, поки не вдалося змінити менталітет обслуговуючого персоналу, який як і раніше не відрізняється особливою спритністю і тим більше ввічливістю. Економічна криза лише посилила цю проблему, оскільки багато готельєрів урізали оклади обслузі та скоротили бюджети на її навчання.
Підсумки подібної економії наявні. Згідно з даними досліджень, проведених компанією Ukrainian Social Research Group, більше половини опитаних туристів залишилися незадоволеними співвідношенням ціни і якості відпочинку, відзначивши, що вартість відпочинку в Криму явно завищена. Найбільше курортників дратували бруд у громадських місцях і на пляжах, погане медичне і транспортне обслуговування.
Для 10% опитаних цей сезон став "останньою краплею" - вони заявили, що більше не приїдуть на півострів. Вже наступного року кримчани можуть втратити набагато більше курортників. Адже група тих, які "коливаються", які поки не вирішили, чи варто витрачати відпустку на Крим, досягає 40%. Якщо врахувати активність закордонних конкурентів, заманюють туристів всіма доступними засобами, в тому числі спрощенням візового режиму та знижками, далеко не факт, що ті оберуть Чорноморське побережжя.
Закордон переміг
Поки кримські готельєри та ресторатори підраховують збитки від невдалого сезону, їхні закордонні колеги не натішаться українським туристам. Цього сезону наші співгромадяни переорієнтувалися на Туреччину, Грецію та Іспанію. За даними компанії "Пілот", продажі путівок до Туреччини цього літа збільшилися на 50%. В офісі з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні розповідають, що їхню країну відвідали понад 300 тис. українців, незважаючи на подорожчання багатьох готелів на 10-15%.
Але навіть після цього турецькі путівки залишалися дешевшим, ніж аналогічний відпочинок у Криму: вартість тижневого проживання за системою "все включено" в готелі три зірки стартувала з $350 з людини. Потік наших туристів до Греції цього літа зріс на 30%, в Іспанії - на 15-20%, чому сприяло спрощення візового режиму, збільшення кількості чартерних рейсів, зниження цін на проживання (тиждень відпочинку в готелі три зірки коштував від 200 євро з людини) і послуги. Щоб згладити наслідки кризи, жителі європейських країн стали з потроєною енергією боротися за курортників. Кримчани ж відреагували на скорочення попиту занадто пізно.
"Лише в кінці серпня деякі готелі почали надавати знижки, та й то не в грошовому еквіваленті, а за рахунок різних бонусних програм, скажімо, безкоштовного харчування, процедур, додаткових днів перебування та ін. Але навіть ці мізерні поступки дозволили збільшити завантаження у вересні на 10-15%. Шкода тільки, що тенденція здешевлення послуг так і не стала масовою", - підсумовує Зелінський.
Людмила Ксьонз
Комментариев нет:
Отправить комментарий